Борг греції. Боргова криза греції. Передумови та наслідки

Сьогодні в новинах все частіше згадується зовнішній борг Греції. Причому говорять про нього в контексті боргової кризи і можливого дефолту держави. Але далеко не всі наші співвітчизники знають про те, що собою являє це явище, які його передумови, і які воно може спричинити за собою наслідки не тільки для цієї невеликої країни, а й для всієї Європи. Про це і поговоримо в цій статті.

Передумови

Сьогодні зовнішній борг Греції складає більше 320 млрд. Євро. Це величезна сума. Але як же вийшло, що ця невелика країна змогла заборгувати стільки грошей? Боргова криза в Греції почався в 2010 році, ставши частиною аналогічного економічного явища в Європі.

Причини такої ситуації вельми різноманітні. Так, з одного боку, це регулярне Підправлення статистики і даних про економіку з боку уряду з моменту введення в обіг в Греції євро. Крім того, державний борг Греції став непомірно зростатиме внаслідок вибухнула в 2007 році світового економічної кризи. Економіка ж цієї країни виявилась особливо чутливою до змін, оскільки багато в чому вона залежить від сфери обслуговування, а саме від туризму.

Перші побоювання серед інвесторів з`явилися в 2009 році. Тоді стало ясно, що борг Греції збільшується вельми серйозними і загрозливими темпами. Так, наприклад, якщо в 1999 році цей показник до ВВП складає 94%, то в 2009 році дійшов до рівня в 129%. З кожним роком він збільшується на досить значну суму, яка у багато разів перевищує середній показник по інших країнах Єврозони. Це призвело до кризи довіри, що не могло позитивно позначитися на припливі інвестицій в Грецію і зростанні її ВВП.

Нарівні з цим протягом довгих років бюджет країни був дефіцитним. В результаті чого Греція змушена була брати нові кредити, що тільки збільшувало її державний борг. У той же час якось регулювати ситуацію шляхом зростання інфляції уряд країни також не може, тому що не має в своєму розпорядженні власною валютою, а значить не може просто додрукувати необхідну кількість грошей.

Допомога Євросоюзу

Для того щоб уникнути перспективи банкрутства, в 2010 році уряд Греції було змушене просити допомоги в інших країн-учасниць ЄС. Через кілька днів у зв`язку з підвищенням ризику дефолту рейтинг державних облігацій Грецької Республіки був знижений до «сміттєвого» рівня. Це призвело до серйозного падіння курсу євро і краху ринку цінних паперів по всьому світу.

У підсумку ЄС прийняв рішення про виділення для допомоги Греції траншу в розмірі 34 млрд. Євро.

Умови допомоги

Однак отримання країною першої частини траншу було можливо лише при виконанні цілого ряду умов. Перерахуємо втричі основні з них:

• реалізація структурних реформ;
• впровадження заходів жорсткої економії з метою відновлення фінансового балансу;
• закінчення в 2015 році приватизації держ. активів на суму в 50 млрд. євро.

Другий же пакет фінансової допомоги, розмір якого складає близько 130 млрд., Був наданий під зобов`язання про проведення ще більш жорстких заходів економії.

У 2010 році уряд Греції почав втілювати в життя перераховані умови, що спричинило за собою хвилю масових протестів з боку жителів країни.

Урядова криза

У 2012 році, в травні, в Греції були проведені парламентські вибори. Однак партіям не вдалося сформувати урядову коаліцію, оскільки представники лівих радикальних сил не йшли на поступки і висловлювалися проти заходів економії, запропонованих Євросоюзом. Сформувати уряд вдалося лише після повторних виборів, у червні 2012 року.

Прихід до влади партії СІРІЗА

В результаті того що сформований в 2012 році парламент через два роки не зміг вибрати президента країни, він був розпущений. Тому в січня 2015 року відбулися позачергові вибори, за підсумками яких до влади прийшла партія СІРІЗА на чолі з молодим і амбітним політиком - Алексісом Ціпрасом. Партії вдалося набрати 36% голосів виборців, що забезпечило їй 149 з 300 місць парламенту. У коаліцію з СІРІЗА увійшли члени ПАСОК, партія «Екологічні зелені» і представники лівих радикалів. Основним пунктом передвиборної програми Ципраса і його сподвижників була відмова від підписання нових кредитних угод з Євросоюзом і скасування заходів суворої економії. Саме завдяки цьому партія отримала таку серйозну підтримку у народу Греції, представники якого втомилися платити за помилки попередніх урядів.

Зовнішній борг Греції і стан країни сьогодні

Якщо значна частина населення Грецької Республіки була рада приходу до влади СІРІЗА з її програмою зі зниження залежності від кредитів ЄС і скасування політики суворої економії, яка так чи інакше торкнулася абсолютно кожного громадянина, то в Євросоюзі цю новину сприйняли без особливого натхнення. Так, Ціпрас просто-напросто зажадав списати держ. борг Греції перед іноземними кредиторами. З такою позицією ні Євросоюз, ні МВФ не згодні. Вже впродовж півроку регулярно поводятся зустрічі на найвищому рівні, метою яких служить вироблення плану дій, які задовольнили б обидві сторони. Але поки досягти компромісу не вдалося.

Ситуація останнім часом загострилася у зв`язку з тим, що до 30 червня Греція повинна виплатити МВФ платіж по кредиту в розмірі 1,6 млрд. Євро. Але у випадку якщо країна не отримає черговий транш за кредитом у розмірі 7,2 млрд. Євро, у неї просто не буде грошей на погашення зазначеної суми. Проте в ході зустрічі, що пройшла 18 червня, в наданні їй додаткової допомоги було відмовлено. Нагадаємо, що на сьогоднішній день борг Греції складає більше 320 млрд. Євро.

Таким чином, сьогодні країна опинилася на порозі дефолту. Крім того, вже впродовж тривалого часу ходять розмови про можливий вихід Греції з Єврозони, а також введенні в цій державі валюти, яка буде знаходитися в обігу паралельно з євро. Так чи інакше, ситуація в цій країні самим негативним чином відбивається на стані всього Євросоюзу.