Аналіз балансу

Бухгалтерський баланс, по суті, являє собою спосіб угруповання майна господарюючого суб`єкта. У ньому представлено рівновагу майнових цінностей, що належать підприємству, у двох аспектах: опис по розміщенню і складу (актив) і опис за джерелами виникнення і призначенням (пасив).

Головним джерелом інформації про господарську діяльність і фінансовий стан підприємства є саме бухгалтерський баланс (форма 1). Аналіз балансу є першою стадією комплексного дослідження станів фінансів комерційної організації.

У ході аналізу особливу увагу приділяють наступним моментам.

1. Аналіз змін в статтях

Його слід починати з опису суми всього майна підприємства в динаміці за аналізований період. В результаті виявляється джерела збільшення (скорочення) активів з урахуванням статей, за якими вони відбулися.

2. Аналіз структури балансу

При вивченні структури балансу його валюта та підсумки кожного розділу приймаються за 100%. Частка кожного розділу розраховується у складі загальної суми коштів (усіх джерел підприємства), після цього визначається питома вага кожного елемента.

Аналіз структури проводять по блоках: спочатку визначають частку постійних і тимчасових активів у валюті, в якій вівся документ, потім розглядається їх структура (аналіз активу балансу). Аналогічним чином досліджують пасиви (аналіз пасиву балансу). У ході дослідження відбивається динаміка змін у структурі протягом досліджуваного періоду. Також необхідно виявити причини цих змін.

Особливу увагу приділяють елементам, які мають найбільшу вагу, і тим, частка яких стрибкоподібно змінюється. Часто саме вони є проблемними точками підприємства.

3. Аналіз балансу чистого оборотного капіталу (ЧОК)

ЧОК допомагає визначити величину поточних активів, які фінансуються за рахунок інвестованого капіталу. Він показує, яка частина (частка) оборотних активів фінансувалася в певний період за рахунок власного капіталу підприємства.

Величина ЧОК характеризує, наскільки ліквідне підприємство. Показник ЧОК є першим показником його фінансової стійкості. Саме тому його розрахунок особливо важливий. Визначається ЧОК як різниця між поточними активами і пасивами. Також його можна розрахувати і як різницю між інвестованими коштами і постійними активами. За допомогою останнього способу можна проаналізувати причини, з яких відбуваються зміни ліквідності.

При розрахунку структури також визначають рівень ЧОК в активах, який відображає співвідношення ЧОК до загальних активів підприємства. Зростання ЧОК в даному випадку свідчить про зростання фінансової самостійності підприємства.

Оптимальна величина показника визначається з урахуванням ліквідності майна і умов, за якими здійснюються розрахунки з постачальниками. Щоб визначити достатність (недостатність) ЧОК, необхідно порівняти його фактичну величину з оптимальним розрахунковим значенням. При перевищенні ним оптимальної розрахункової величини фактичне зниження його рівня не означає ослаблення фінансової стійкості.

Аналіз балансу закінчується попереднім висновком про наявність певних негативних факторів в стані підприємства (зношеність фондів, проблеми зі збутом, наявність заборгованостей, тощо). При цьому вказуються причини, які призвели до їх виникнення (недостатньо ефективна робота відділу маркетингу, неузгодженість роботи служб і т.д.). З іншого боку, визначаються і позитивні тенденції (погашення колишніх заборгованостей, зростання капіталу, поліпшення структури активів та ін.).

Найважливішими позитивними характеристиками, які дозволяє виявити аналіз балансу, є наступні: зростання накопиченого капіталу-відсутність обслуговуються кредітов- задовільна кредитна історія-відсутність перевищують нормативи заборгованостей по зарплаті, перед бюджетом та інших.- відсутність затовареності складів.