Оцінка ліквідності балансу як один з методів фінансового аналізу

Діяльність будь-якого підприємства є досить багатогранним процесом і складається не тільки з виробництва, але і з збуту, і з організації фінансування, і з інших складових. У зв`язку з цим аналіз діяльності підприємства повинен також бути багатогранним. Більш того, це стосується і аналізу фінансової ситуації. Описати всі аспекти даного виду аналізу буде вельми проблематично, тому більш детально зупинимося на вивченні ліквідності підприємства з використанням такого методу, як оцінка ліквідності балансу.

Категорія ліквідності взагалі є загальноекономічної і характеризує здатність того чи іншого майна за мінімальний час і по можливості без втрат здобувати грошову форму. Часто дане поняття застосовується щодо облігацій, акцій та іншого, проте саме оцінка портфеля цінних паперів переважно проводиться з точки зору ризику і прибутковості.

У відношенні підприємства поняття ліквідності характеризує його здатність у повному обсязі та без порушення термінів здійснювати розрахунки за своїми заборгованостями. Для того щоб зробити висновок про те, чи відповідає підприємство даним критерієм, проводиться оцінка ліквідності балансу. Найбільш простий і часто вживаною методикою є складання балансу ліквідності. Суть даного методу полягає в додатковій угрупованню активів і пасивів по ліквідності і терміновості відповідно. Потім відбувається порівняння певної групи пасивів з активами, термін трансформації яких у грошову форму аналогічний терміну погашення зобов`язань. Більшість аналітиків застосовують створення чотирьох груп по кожній зі сторін балансу, хоча ніхто не заважає вам використовувати більшу кількість менш агрегованих груп.

Спочатку розглянемо те, яким чином формуються групи активів. Перша складається з абсолютно ліквідних активів. Іншими словами, сюди включаються грошові кошти, а також те майно, яке умовно теж можна вважати грошима - короткострокові фінансові вкладення. Друга група складається з активів, які можна швидко перетворити в грошову форму. До них слід віднести кредиторську заборгованість, погашення якої очікується протягом року, а також інші оборотні активи. Майно третьої групи перетворюється в грошову форму або набагато повільніше, або з більшою втратою вартості. Це запаси і фінансові вкладення на тривалий термін. Все, що не було включено в перші три групи, формує четверту. Це майно найважче набуває грошову форму, а отже, найменш ліквідне.

Оцінка ліквідності балансу буде неповною, якщо ми не порівняти з активами пасиви, тому переходимо до розгляду груп по другій стороні балансу. До пасивів першої групи відносяться самі термінові борги, тобто кредиторська заборгованість та інші зобов`язання з терміном менше року. Всі інші короткострокові борги підсумовуються і є другою групою. Довгострокові зобов`язання в повній мірі відносяться до третьої групи, а підсумок третього розділу балансу можна без докорів сумління записати як суму четвертої групи, яка також називається постійними пасивами.

Після створення груп необхідно порівняти їх між собою шляхом вирахування з активів відповідних пасивів. Якщо дана різниця буде позитивна, то спостерігається платіжний надлишок, а інакше - недолік. Умовою абсолютної ліквідності є наявність надлишку за першими трьома групами, але нестачі по четвертій. Цей самий недолік є дуже важливим, так як характеризує наявність в розпорядженні фірми власних оборотних коштів.

Якщо описане умова не дотримується, то необхідно вживати заходів щодо нормалізації фінансового стану з точки зору ліквідності та платоспроможності. Більш повно оцінити ситуацію, що склалася можна, якщо буде проведена не тільки оцінка ліквідності балансу, але й аналіз і оцінка рентабельності, а також фінансової стійкості.