Загальний показник ліквідності й інші критерії оцінки ліквідності фірми

Діагностування фінансового стану підприємства є дуже важливим етапом фінансового керівництва. Для виявлення проблем фірми необхідно проаналізувати ряд показників, які дозволяють оцінити поточну ситуацію. Розрахунку підлягають показники фінансової стійкості та рівні ліквідності, а також рівні рентабельності і швидкість оборотності різних ресурсів підприємства.

Аналіз ліквідності можна провести з використанням тільки показників бухгалтерського балансу, що означає простоту і доступність цього виду аналізу навіть для не дуже досвідчених фінансових керівників. Зробити висновок про ліквідність балансу підприємства можна після складання балансу ліквідності. Щоб оцінити ліквідність підприємства в цілому, необхідно провести розрахунок коефіцієнтів ліквідності. Зупинимося на них більш докладно.

Перший коефіцієнт - це загальний показник ліквідності. Його розрахунок полягає у відношенні всього обсягу оборотних активів підприємства до величині короткострокових боргів, які містяться в п`ятому розділі балансу. Загальний показник ліквідності показує можливість підприємства погасити наявні найбільш термінові борги шляхом направлення на ці цілі всіх оборотних активів, які, природно, набагато ликвиднее необоротних. В економічній літературі ви можете зустріти назви «показник поточної ліквідності» або ж «загальний коефіцієнт покриття», але означають вони одне і теж.

Для даного показника існують значення, які вважаються нормальними. Нижньою межею є значення 1, яке визначає вимога ліквідності. Іншими словами, оборотних активів обов`язково повинно вистачати на покриття короткострокових зобов`язань. Якщо загальний показник ліквідності перевищує за величиною 2, то це означає, що підприємство проводить малоефективну політику в області управління оборотними активами.

Зазначений вище діапазон значень є загальноприйнятим, але може не відповідати потребам і особливостям якого-небудь конкретного підприємства. Для більш правильного визначення норми необхідно провести наступний розрахунок: розділити суму нормативу запасів і величини короткострокових зобов`язань на цю ж величину короткострокових зобов`язань. Розрахований нормативний загальний показник ліквідності враховує те, що при направленні частини оборотних активів на задоволення вимог кредиторів в розпорядженні підприємства залишиться необхідний мінімум запасів для продовження діяльності.

Інші коефіцієнти ліквідності розраховуються шляхом використання тільки все більш ліквідних активів. Наприклад, при розрахунку проміжного показника покриття з розрахунку виключаються запаси, які є найменш ліквідним активом. Цей показник також повинен бути більше одиниці, а зверху він, очевидно, обмежений величиною загального коефіцієнта покриття.

У чисельнику дробу у формулі коефіцієнта абсолютної ліквідності присутні тільки самі ліквідні активи - короткострокові вкладення і гроші. Він оцінює величину термінових боргів, які підприємство може повернути за рахунок самого ліквідного майна. У відсотках ця величина повинна бути в межах від 20 до 25. Однак для сучасних російських підприємств такий рівень найчастіше є недосяжним.

Крім іншого можна розрахувати величину ліквідності при мобілізації запасів. Таким чином буде зроблено висновок про те, скільки короткострокових зобов`язань підприємство погасить, якщо продасть всі свої запаси. Прийнято вважати, що ця частка повинна складати від половини до 70%.

Якщо які-небудь показники виходять за межі нормальних кордонів, то фінансовому керівникові варто прийняти певні рішення, які зможуть поліпшити становище.