Оцінка фінансового стану підприємства: коефіцієнт фінансової незалежності

Умовою розвитку і виживання будь-якої компанії виступає його фінансова незалежність і стабільність. Якщо компанія стійка, то вона в змозі протистояти несподіваних змін ринкової кон`юнктури. Фінансово незалежне підприємство здатне розраховуватися своєчасно за своїми зобов`язаннями з партнерами, державою, персоналом, позабюджетними фондами.

Фінансова незалежність компанії гарантує її платоспроможність у звичайних господарських умовах і при випадкових змінах на ринку.

Основними факторами, які визначають фінансову стійкість і незалежність організації, виступають фінансова структура капіталу і політика фінансування деяких окремих компонентів активів (запасів і необоротних активів). Фінансова структура капіталу залежить від співвідношення позикового і власного капіталу, а також його джерел (довгострокових і короткострокових). Тому, щоб оцінити фінансову стійкість фірми, потрібно провести аналіз не тільки структури фінансових ресурсів, визначити коефіцієнт фінансової незалежності, а й напрями вкладення активів.

Оцінку рівня стійкості роблять за допомогою коефіцієнта співвідношення власних коштів і запозичень, показника платоспроможності (автономії), коефіцієнта маневреності коштів (власних). Також використовують коефіцієнт фінансової незалежності, показник ефективності застосування власних коштів і величину використання ресурсів всього майна компанії.

Коефіцієнт відношення залучених і власних коштів дозволяє охарактеризувати структуру ресурсів компанії. Показник є часткою від ділення всієї суми позикових коштів на обсяг власного капіталу. Допустиме максимальне значення даного показника дорівнює одиниці, що передбачає рівне співвідношення власних і залучених активів.

Коефіцієнт фінансової незалежності: формула

Даний показник є найважливішим при оцінці становища підприємства. Його розраховують відношенням власних коштів до всього обсягу ресурсів (фінансових). Коефіцієнт фінансової незалежності показує, якою мірою компанія незалежна від зовнішніх позик. Крім цього показник характеризує можливість організації забезпечувати власні зовнішні зобов`язання за допомогою власних засобів. При більшій величині коефіцієнта можна сказати про кращому стані компанії, про її меншої залежності і більшої стабільності. Іноді застосовують зворотний коефіцієнт фінансової незалежності.

Для аналізу також розраховують коефіцієнт автономії (Концентрації свого капіталу), що визначає частку коштів, які власник вклав в загальну вартість власного майна. Його обчислюють за формулою, що показує відношення власного капіталу до основної валюти балансу.

Нормальним значенням коефіцієнта є рівень 0,5. У даній ситуації можна сказати про забезпеченість фірми власними коштами і мінімумі позикових активів. Таким чином, компанія може погасити свої зобов`язання, реалізувавши сформоване з власних джерел майно.

При оцінці даного коефіцієнта слід враховувати галузеву приналежність організації, наявність позикових довгострокових активів і інші фактори.

Ступінь мобільності застосування власного капіталу визначають за допомогою коефіцієнта маневреності. Його розраховують відношенням оборотних власних активів до власного капіталу.

Незважаючи на те, що підвищення фінансової незалежності є позитивним трендом, нічого поганого немає і в залученні стороннього капіталу, особливо, якщо дані активи не стануть переважати і будуть недорогими.