Вартість капіталу
Капіталом називають джерела корпоративних коштів (Пасиви балансу), які приносять дохід. Ці джерела є засобами добробуту власників підприємства в дійсному і майбутньому періоді. Джерела корпоративного фінансування є одним з головних критеріїв, що визначають вартість бізнесу. Частина з них впливає і на обсяг чистих активних засобів підприємства.
Вартість капіталу відображає кількість грошових коштів, яке слід віддати (заплатити) за залучення певної суми з джерел корпоративних засобів.
Як відомо, у підприємства існують різні джерела залучення фінансування. У кожного з них є своя ціна.
Наприклад, вартість власного капіталу фірми складається з суми дивідендів по акціях (у випадку з акціонерним капіталом) або з суми прибутку, виплаченої за паями і витрат, пов`язаних з ними.
Підприємство може залучити і позикові кошти. У цьому випадку їх ціна складається із суми відсотків, виплачених по кредиту або облігаційної позики, а також витрат, пов`язаних з ними.
Як джерело фінансування підприємство може використовувати залучені кошти. В цьому випадку вартість капіталу (кредиторської заборгованості) є сумою штрафних санкцій за кредиторською заборгованістю, що не погашеної в період, що перевищує три місяці з моменту свого виникнення, або в термін, передбачений у договорі (контракті).
На кожному підприємстві існує своя фінансова структура, що складається з різних джерел грошових коштів. При оцінці залучених коштів застосовують таке поняття, як середньозважена вартість капіталу. Вона об`єднує ціни всіх грошових джерел.
Необхідно відзначити, що поняття "вартість капіталу" може трактуватися по-різному. При оцінці вкладень менеджерів більше цікавить маржинальна, гранична ціна корпоративних засобів. У зв`язку з тим, що вартість капіталу є середньозваженою ціною різних компонентів, що входять у фінансову структуру організації, то часто її називають маржинальної.
Якщо ж у фінансовій системі підприємства присутні певні типи цінних паперів, то їх ціну слід розраховувати окремо і зважувати з урахуванням тієї частки, яка припадає на ці папери в загальному обсязі корпоративних засобів.
Перед визначенням середньозваженої вартості здійснюють визначення довгострокових джерел надходження фінансів, формування ціни залучення джерел і їх ринкової вартості.
До основних джерел довгострокового фінансування відносять облігації, кредити, привілейовані і звичайні акції.
Ціна зазначених джерел складається, виходячи з дивідендів, що виплачуються по акціях, а також відповідно до відсотками по кредиту. Відсотки відображаються у звітах про результати фінансово-господарської діяльності та (на відміну від дивідендів) включаються до собівартості. Це називається "протівоналоговим ефектом". Завдяки цьому кредит, як правило, обходиться дешевше, ніж залучення фінансів за допомогою випуску акцій.
Ціна корпоративних коштів, залучених випуском акцій, для компаній, які включені в офіційний лист котирувань фондової біржі, залежатиме від рівня дивідендів, ціни розміщення та випуску, а також ринкової вартості акцій.
Частку для кожного джерела надходження фінансових коштів у загальному обсязі всіх залучених коштів визначають відповідно до ціни розміщення та випуску акцій, але не за їх номіналом.
Таким чином, на середньозважену вартість корпоративних коштів впливає частка кожного джерела фінансування.