Правова культура. Її типи, структура, поняття

Правова культура - це частина культури суспільства, яка створювалася в період усього його розвитку, і включає в себе нажитий досвід попередніх поколінь і інших світових культур.

Згідно історії, правозастосовна та правотворча діяльність ефективна тільки в тому випадку, коли в цих процесах вищестояще місце займає інтелектуальна робота, що організує, творче творчість. Аналізуючи ці свідомі і творчі процеси в правозастосуванні і правотворчості, пояснюється поняття правової культури та правосвідомості.

Правова культура досить тісно перетинається з духовної моральністю і політичними видами культур. У першу чергу, природно, поведінкової, яка пов`язана з вихованням людей, їх адаптованістю до поваги, організованості, дисципліни, порядку і законам країни. Неможливо називати культурним тієї людини, яка не підготовлений в правовому відношенні. Також важливим елементом правової системи суспільства є юридична культура - обов`язкова умова для нормального функціонування країни.

Правова культура підтримує всі відповідні цінності, які в даний момент існують в державі. Однак при цьому враховується і досвід світової.

Правова культура - це не тільки діяльність людей у правовій сфері, але також за її межами, яка так чи інакше має відношення до застосування правових знань. На сьогоднішній день правові знання затребувані багатьма спеціальностями, науками і дисциплінами як гуманітарного, так і негуманітарного спрямування. Дані знання затребувані в тих областях, де існують юридичні норми і закони, недарма практично у всіх ВУЗах нашої Батьківщини освітня програма учнів включає в себе правову, оскільки без неї не обходиться жодна професія, жоден вид діяльності.

Не останнє місце правова культура займає в реалізації знаменитого правового принципу «що законом не заборонено, те дозволено». Людина з недостатнім рівнем моральності та правової культури без праці може піти шляхом зловживання таким принципом. Або ж він просто не буде до кінця розуміти, що саме дозволено, а чого робити не варто. У нашій країні дана аксіома, в силу правової неграмотності більшості наших громадян, вже породила і продовжує породжувати суттєві негативні наслідки. Навіть незважаючи на те, що в умовах ринкових відносин, які припускають підприємливість суб`єктів та їх особисту ініціативу, вона просто необхідна.

Першочерговим завданням проведення реформ у нашій державі має бути посилення морального, а також культурного чинника. Це допоможе навести порядок в країні, підвищити свідомість і відповідальність кожного громадянина, затвердити ідеї дисципліни і законності, подолати юридичний, політичний і моральний нігілізм.

Культура є духовною базою всіх перетворень. Тут велике значення набуває правова культура і правове виховання населення. Не знаючи своїх прав і не маючи звички дотримуватися закону, неможливо вирішувати серйозні проблеми.

Крім усього іншого, правова культура є поняттям багаторівневим. Існує така всього суспільства і окремо взятого індивіда, культура різноманітних груп і прошарків населення, працівників державного апарату, посадових осіб, а також професійна культура, зовнішня і внутрішня. Ще Гегель говорив про розбіжності практичної і теоретичної культури. Що ж стосується правової, то сюди входять такі показники, як повага законів, чітка і налагоджена робота правоохоронних органів, юридична грамотність населення, міцні правові традиції. А також широкий спектр прав і свобод громадян та їх гарантії, розвинена правова система, повноцінне законодавство, досягнутий рівень правової свідомості та багато іншого, що визначає розвиток і життя держави.