Короткострокова фінансова політика

Економічна діяльність будь-якого підприємства включає в себе декілька компонентів. Одним з її складових елементів є фінансова політика. Вона виражається в сукупності заходів, які проводить власник, трудовий колектив, адміністрація (відповідно до форми власності і видом господарювання). Ці заходи складають інструменти фінансової політики. Здійснюється вона для вишукування і застосування засобів для вирішення основних завдань і здійснення головних цілей.

Сукупність заходів містить вироблення концепцій, обгрунтованих науково, і спрямованих на формування діяльності, встановлення ключових напрямків застосування фондів. Поточні фінансові потреби впливають на тривалість проведення зазначених заходів. Важливе значення має дослідження попиту на послуги і продукцію, оцінка різних (матеріальних, інтелектуальних, трудових, інформаційних) ресурсів організації, прогнозування результатів діяльності. Таким чином, підприємством може здійснюватися середньо-, довго- та короткострокова фінансова політика.

Напрями застосування фондів встановлюють з урахуванням поставлених цілей, розробленою концепцією, положенням організації на ринку. Короткострокова фінансова політика сприяє найбільш повному та ефективному застосуванню і збільшенню фінансового потенціалу. Вона відображає цілеспрямоване застосування засобів, за допомогою яких вирішуються тактичні та стратегічні завдання, визначені статутом (установчими документами) організації.

Короткострокова фінансова політика дозволяє підсилити позиції на ринку послуг (Продукції), досягти оптимального обсягу продажів, рентабельності і прибутку, зберегти платоспроможність і ліквідність балансу.

У досить жорстких умовах високого рівня інфляції, нестабільності економічного середовища, кризи неплатежів багато організацій змушені вживати заходів, спрямованих на виживання. Короткострокова фінансова політика сприяє вирішенню поточних проблем, однак, разом з цим формує деякі суперечності між фіскальними інтересами уряду і організацій. Суперечності відзначаються і між рентабельністю виробництв і вартістю зовнішніх запозичень, прибутковістю фондового ринку та власного капіталу, і іншим.

Слід зазначити багатогранність змісту фінансової політики. Вона складається з декількох основних ланок. Серед них слід виділити:

1. Розробку прийнятної концепції регулювання грошовими потоками організації, яка буде забезпечувати захист від комерційного ризику і високу прибутковість.

2. Визначення головних напрямків щодо застосування фінансових ресурсів на майбутній період. При цьому до уваги приймається можливість розвитку виробничо-торговельної діяльності, а також макроекономічна кон`юнктура (Облікова ставка, оподаткування, норми амортизаційних виплат та інше).

3. Здійснення практичних заходів, які спрямовані на досягнення намічених цілей. До них, зокрема, відносять фінансовий контроль і аналіз, оцінку реальних проектів з інвестицій та фінансових активів, вибір методу фінансування організації та інші.

Сукупність цих трьох основних компонентів становить зміст діяльності, пов`язаної з формуванням і застосуванням грошових ресурсів. Розробка ефективної системи регулювання фінансів пов`язана з виникненням проблем, пов`язаних з гармонізацією розвитку інтересів організації, наявністю оптимального обсягу фінансових ресурсів, а також із збереженням платоспроможності на високому рівні.