Об'ємно-просторова композиція, її структура і застосування

Об`ємно-просторова композиція - це свого роду спроба людини упорядкувати навколишній простір ніяким певним чином. Даний термін часто зустрічається в архітектурі, живописі, будівництві, ландшафтному дизайні. Просторова композиція в архітектурі утворюється традиційно трьома засобами:

• розташування обсягу в просторі;
• взаємним ставленням пропорцій, симетрій, квітів, масштабуванням архітектурного об`єму, її частин та деталей;
• включення в композицію і активне використання елементів садово-паркового мистецтва, живопису або скульптури.

Ми живемо в тривимірному просторі, тому у будь-якого об`єкта або споруди вимірюється його довжина, висота і ширина. Саме тривимірність і відрізняється всяка об`ємно просторова композиція, це - її головна властивість. Тому, наприклад, при роботі над проектом будівлі, в якості основної композиційної завдання слід визначити його об`ємність, використовуючи різні точки спостереження.

Якщо в композиції переважає одна з величин-показників, то вона і додає композиції відповідну характерну особливість. Наприклад, якщо будівля висотне, в його параметрах і характеристиках переважає висота. Якщо протяжне - то в наявності переважання довжини. Якщо ж будівля плоске - тут запанував параметр ширини.

Об`ємно просторова композиція, залежно від параметрів, класифікується за ознаками фронтальности, просторовості і об`ємності.

Типи композицій

• Фронтальної або фронтально-площинний прийнято вважати таку композицію, яка розрахована, що бачити її будуть з однієї певної сторони і сприймати по статичним точкам зору. Такий тип - фасад будівлі, центральний вигляд будинку з боку вулиці, оформлення окремих стін будівлі. При фронтальній композиції всі головні її елементи розташовані для глядацького сприйняття в двох площинах - ширині і висоті. Глибина тут не грає особливої ролі і має вторинне значення. Зате важливими є співвідношення ширини і висоти, форма, силует будівлі, вертикальний нахил, отвори вікон. Фронтальна композиція виявляється через різноманітні виразні елементи: різного роду членування (виступи, ділення стіни на квадрати та інші геометричні фігури), з`єднання прямих і вигнутих поверхонь, колірними вставками і т.д.
• Об`ємна композиція - вона призначена для огляду з усіх боків і сприймається, якщо рухатися навколо неї. Наприклад, старовинний замок або невеликий компактний будиночок на окремій ділянці, альтанка або фонтан. Ці споруди є прикладом об`ємних композицій, тому ширина, висота і глибина тут мають рівну значущість. При проектуванні основне завдання архітекторів - виявити композиційну тривимірність. Для цього обсяг членується на деякі частини, які підкреслюються якими-небудь деталями: зсунуті форми, поглиблення тощо.- зіставляються поверхні, контрастні за зовнішнім виглядом - скошені, прямокутні та інших.- зіставляються кольору і фактури.
• Композиція глибинно-просторова. Для неї характерно створення таких форм, які народжують у глядачів відчуття глибини архітектурної споруди. Такий композиційний тип утворюється або закритим зверху і з усіх боків простором (наприклад, інтер`єр), або простором, який обмежено з одного боку або з декількох (екстер`єр). Типова глибинно-просторова зовнішня композиція - внутрішній двір, обгороджений з декількох сторін парканом.
• Об`ємно просторова композиція буває не тільки зовнішнього, але і внутрішнього простору. Розрізняються такі її різновиди: зальна, пов`язана, чарункова, анфіладне, коридорна. У кожної є свої відмінні риси і сфера застосування.

В архітектурній практиці традиційно використовується поєднання одночасно кількох композицій, в результаті чого утворюється змішана система.