"Персона нон грата", або "ступайте геть, будь ласка» ...
"Персона нон грата": цим терміном (згідно з міжнародним правом) називають людину, якій було відмовлено в агремане, тобто у згоді приймаючої держави вважати чи інша особа дипломатичним представником іншої держави.
Як говорить «Віденська конвенція про дипломатичні відносини» від 1961 року, особа, яка має статус дипломата, звільняється від кримінального переслідування у разі порушення ним законів держави перебування. Це називається «дипломатичним імунітетом». Чому ж виникла необхідність існування юридичного статусу «персона нон грата»? Значення його полягає в тому, що приймаюча держава не має права залучати вчинила проступок або злочин дипломата до відповідальності. Але через вчиненого ним діяння перебування його на території держави неможливо з різних міркувань.
Дипломати - народ, загалом-то, законослухняний, і умисні правопорушення на території чужої держави роблять тільки у виняткових випадках. В першу чергу, коли цього вимагають інтереси їх країни або (що набагато рідше), відповідно до особистими уявленнями про добро і зло. Можливий ще й третій варіант - здійснення такого правопорушення за матеріальну винагороду, але це вже зовсім з розряду ненаукової фантастики. На такий вчинок може піти хіба що тільки представник якоїсь маргінальної африканської або азіатської країни, де кожні півроку відбувається державний переворот. Наприклад, провезти під дипломатичним прикриттям в країну наркотики, або ще що-небудь не менш мерзенне.
У 2009 році багато шуму наробило подія, в результаті якого статус «персона нон грата» отримав консул генерального консульства Фінляндії в Росії. Дипломат вивіз під дипломатичним прикриттям в свою країну дитини зі змішаної російсько-фінської сім`ї. Хлопчик мав не тільки фінське, але й російське громадянство, тому перебував під захистом російських законів.
«Персона нон грата» може присвоюватися не тільки чинному дипломату, вже працюючому на території чужої країни. При призначенні нового посадової особи в посольство або консульство дипломатичне відомство робить запит агремана, і в разі згоди приймаючої сторони співробітник стає «персоною грата». В іншому випадку - «персона нон грата» і відмову у в`їзді в країну в статусі дипломата.
Нерідко оголошення цього статусу проводиться не за якийсь мав місце проступок. Часом це - прояв невдоволення певними діями держави, який направив дипломата, підозрами у шпигунстві або у відповідь на аналогічну міру по відношенню до своїх представників дипломатичного корпусу.
У період «холодної війни» практика оголошення «персонами нон грата» застосовувалася дуже широко. Під час конфлікту дипломатичні відомства США, Великобританії або СРСР висилали працівників ворожих посольств буквально десятками.
Не секрет, що у складі дипломатичного корпусу завжди є деяка кількість співробітників спецслужб (насамперед - розвідки), які ведуть на території країни перебування діяльність, яка зі статусом дипломата має мало спільного. Тут уже нічого не поробиш, така в людей робота. І юридично з ними вдіяти нічого не можна - як у недавньому випадку з спробою вербування американським дипломатом російського військового. У цьому випадку «персона нон грата» - це єдиний законний спосіб позбутися від перебування в країні небажаного особи.