Танковий кумулятивний снаряд: принцип дії

Любителі грати в комп`ютерні танкові «стріляли», як і справжні військовослужбовці, не завжди замислюються про те, як працює той чи інший боєприпас, їм важливий результат. Однак іграшкова битва відрізняється від реальної. У війні танки рідко воюють між собою, при правильному керівництві військами вони призначені для прориву ліній оборони противника, рухливих охватов укрепрайонов і порушення тилових комунікацій. Втім, і дуелі можливі, і тоді без бронебійних засобів не обійтися. Поряд зі звичайними «болванками» і подкалібернікамі, часто застосовується і кумулятивний снаряд. World Of Tanks - гра, розробники якої постаралися передати з максимальною реалістичністю техніку часів Другої світової війни і ті боєприпаси, які використовувалися арміями, які беруть участь в ній. Її умови не претендують на повну історичну достовірність, але загальні уявлення про умови танкового бою вона дає.

Для того щоб правильно користуватися можливим арсеналом вражаючих засобів, не обов`язково, але бажано знати, як працює кумулятивний снаряд, які його основні характеристики, і в яких випадках його застосовувати, а в яких можна обмежитися і менш дорогими зарядами.

Танкова еволюція

Перші танки представляли собою повільні рухливі артилерійські батареї (іноді з декількома знаряддями), захищені противопульним бронюванням. Це були аналоги бронепоїздів, з тією різницею, що рухатися вони могли не по рейках, а по пересіченій місцевості і, само собою зрозуміло, по дорогах. Еволюція технічних рішень призвела до нових способів застосування бронетехніки, вона стала мобільніше і перейняла частину функцій кавалерії. Найбільш передовими досягненнями могла похвалитися радянська інженерна школа, яка вже до кінця тридцятих років XX століття прийшла до загальної концепції, що визначає вигляд сучасного танка. Всі інші країни до кінця війни продовжували будувати бойові машини за застарілою схемою, з передньої трансмісією, вузькими гусеницями, клепаними корпусами і карбюраторними двигунами. Кілька великих в порівнянні з Великобританією і США успіхів домоглася нацистська Німеччина. Інженери, що будували «Тигри» і «Пантери» зробили ряд спроб збільшити стійкість своїх машин, застосувавши похиле бронювання. Ширину гусениць німцям теж довелося змінити відповідно до умов Східного фронту. Довгоствольні знаряддя стали ще однією ознакою, який наближає характеристики танків Вермахту до сучасних стандартів. На цьому прогрес в стані наших ворогів зупинився.

Коли у нас з`явилися кумулятивні боєприпаси

Як показала історія, до загальної ідеології танкобудування, прийнятої в СРСР, світова технічна думка прийшла лише до середини п`ятдесятих років. Але були й напрямки, на яких противник нас випереджав. Вже на початку війни на озброєнні німецьких військ складався кумулятивний снаряд. Принцип дії цього грізного бронебійного кошти, загалом і в цілому, був відомий радянським конструкторам за даними розвідки. З початком бойових дій з`явилася можливість вивчити і трофейні зразки. Але при спробах виготовити копії та аналоги виникли численні технічні труднощі. Тільки до 1944 року в СРСР створили свій власний артилерійський і танковий кумулятивний снаряд, здатний пробити зрослу до того часу броньовий захист німецьких машин. В даний час велика частина боєкомплекту кожної бойової одиниці складається саме з цього типу боєприпасу.

Скрутне становище на Східному фронті

Слід відзначити і той факт, що на початку війни німцям було вкрай важко боротися з радянською бронетехнікою. Всі середні, і тим більш важкі танки, що перебували на озброєнні Червоної Армії, мали надійне протиснарядне бронювання, до того ж похиле. Калібру баштових знарядь, якщо вони були (а Т-1, наприклад, озброювався тільки кулеметом), не вистачало, щоб вразити Т-34 або КВ. З нашими танками могла боротися тільки штурмова авіація, польова або зенітна артилерія, стріляючий, як правило, болванками. Ефективність застосування зростала, якщо заряд був кумулятивний. Подкалиберний снаряд також мав сильної бронебійних, але він у виробництві виявився занадто складним і вимагав високих витрат, а Німеччини, що воювала крім Східного фронту і на морі, і в Африці, доводилося економити.

Перші спроби створити протитанкові засоби

Відразу ж після появи бронетехніки на полях битв перед протидіють сторонами постало питання про її знищення або, в крайньому випадку, нанесенні їй найбільшого збитку. Звичайний патрон захисту не пробивав, хоча її шар був не дуже товстим з причини малої потужності двигунів внутрішнього згоряння того часу (а було це в роки Першої світової). Спеціальних бронебійних боєприпасів ще не було, їх потрібно винайти. Конструкторські можливості обмежувалися двома факторами: вартісним, з одного боку, і вражаючим - з іншого. Думка рухалася в різних напрямках. Вершиною її став кумулятивний снаряд. Принцип дії різних бронебійних снарядів буде розглянуто нижче.

Чим пробити броню

Щоб пробити звичайну листову броню, потрібно концентровано впливати на її ділянку, повідомляючи йому кінетичну енергію. Найпростіше робити це за допомогою снаряда, що представляє собою суцільну болванку, забезпечену загостреним кінцем, мнеться при ударі об перешкоду. Умовою руйнування перешкоди може стати досить сильний імпульс, що викликає місцеві перенапруги, що перевищують за величиною міжмолекулярні зв`язки металу. Так і надходили спочатку: стріляли болванками, розуміючи, що вибух, проведений навіть на самій поверхні броні, навряд чи зможе вразити живу силу і механізми чинності неуважності ударної хвилі. Осколки в даному випадку теж практично марні.

Болванка тріснула по танку

Удосконалення броньовий захисту, а також застосування її похилого розташування знизило ефективність суцільного бронебійного снаряда. Потрапляючи на скошену площину, він найчастіше рикошетом, хоча в силу своїх особливостей іноді опинявся здатний на так звану нормалізацію. Вона полягала в тому, що після першого торкання наконечника вектор руху кілька змінювався (до п`яти градусів), а кут удару об броню ставав більш тупим. Це призводило до більш ефективного розподілу навантаження на ділянку поражаемой захисту, і навіть якщо броня не пробиває наскрізь, з внутрішньої її сторони утворювалася своєрідна воронка, а шматочки металу летіли всередину машини з високою швидкістю, калічачи і вбиваючи екіпаж. До того ж не слід скидати з рахунків і компресійне вплив, іншими словами, сильне і швидка зміна тиску (по своїй суті, потужний удар повітряної хвилі).

Підкаліберні кошти

Міцний сталевий сердечник, укладений в більш м`який снаряд, може вирішити проблему руйнування броньовий захисту. Після потрапляння цей стрижень як би виходить за межі своєї тимчасової оболонки і завдає сильного удару, сконцентрований на невеликій площі. Подкалібернікі здатні пробивати товсту броню, частково зберігаючи переваги снаряда-болванки. У них є свої вади, менша бронебійність на довгих дистанціях і куди більш скромний кут нормалізації (доворот не перевищує двох градусів). При всій ефективності цей боєприпас був досить високотехнологічний, доріг, до того ж не завжди справлявся зі своїм завданням. І тоді з`явився ...

Як діє кумулятивний снаряд

Головний недолік усіх попередніх розробок в області бронебійних боєприпасів виражений в самому їх назві. Вони призначені для того, щоб пробити. Але цього буває мало. Ну, зробили дірку в броні, але якщо нею енергія снаряда погашена, то він вже не може завдати істотної шкоди внутрішнім механізмам і екіпажу. Танк можна відремонтувати, заваривши пробоїну, поранених танкістів відправити в госпіталь, убитих поховати з почестями, а машину знову відправити в бій. Однак все це стає неможливим, якщо в броню догодив кумулятивний снаряд. Принцип дії його полягає в тому, що після пропалювання отвори, в нього спрямовується розривний заряд, що знищує все, що здавалося надійно захищеним.

Пристрій

В даний час для боротьби з танками немає більш ефективного засобу, ніж кумулятивний снаряд. World Of Tanks пропонує геймерам купувати їх тільки за «золото», відносячи ці віртуальні боєприпаси до «голдовим». І не дивно, при вдалому попаданні вони гарантують знищення цілі. Витрачати їх на супротивників, що не володіють достатньо високим ступенем захисту, не варто. Якщо можна застосувати звичайну «бешку», тобто бронебійний снаряд, то рекомендується використовувати його. Дізнатися, як купити кумулятивний снаряд, легко, прочитавши умови гри, але його рекомендується не гаяти, а то в потрібний момент його якраз і не вистачить. Але це все ігри, а в справжньому бою ...

У пристрої кумулятивного боєприпасу успішно застосований загальновійськова принцип концентрації. На малій площі первинного контакту виникає струмінь розпеченого до плазматичного стану газу, яка подібно зварювального апарата пропалює отвір. Термітне дія супроводжується проникненням всередину захищеного простору основного заряду, який розривається вже під бронею і несе основні руйнування. Цей принцип використаний в пристрої ручного «Фаустпатрона», широко застосовувався в кінці Другої світової війни. Так само працює і кумулятивний снаряд РПГ. Проте і з цією проблемою танкобудівники навчилися боротися.

Протидії кумулятивному вибуху

Перші зразки бронепрожігающіх боєприпасів були розраховані на броньовий захист, застосовану на танках періоду Другої світової війни, а вона була невигадливій. Ніщо не заважало струмені розжареного газу діяти на шар металу, вона виникала відразу ж після удару. Найпростіша контрзахід - створення умов для передчасного спрацювання термитной складової заряду. Для цього цілком достатньо створити зовнішній шар «фальшброні» - і струмінь замість металу буде нагрівати повітря.

Другий спосіб застосовується для будь-яких танків, створених без урахування можливостей кумулятивних снарядів. Потрібно розсіяти концентрований потік невеликим контрвзривом, для чого на броню можна помістити тротил в спеціальних коробочках на зовнішній поверхні машини. Цей метод сьогодні застосовується досить широко.

Третій спосіб використовується в танках останнього покоління, в яких застосована інтегрована броньовий технологія. Сучасна захист - багатошарова, в ній чергуються керамічні наповнювачі, вибухові розслідувачі і надміцна листова броня.

Тандемні снаряди

Немає такого захисту, яку взагалі не можна було б подолати. На зміну звичайним «марнотратників» броні після появи методів протидії прийшов тандемний кумулятивний снаряд. Принцип дії його відрізняється від класичного тим, що термітний і основний боєзаряди рознесені по довжині, і якщо ложно спрацює перший щабель, то друга вже точно досягне мети. В даний час відомі протитанкові засоби з двома і трьома набоями. Напрямок термітних струменів в деяких моделях (головним чином, російських) зміщені один щодо одного, для того, щоб вони не заважали одна одній. Це забезпечує здатність пробивати до 800 мм сучасної захисту.

Такий кумулятивний снаряд. War Thunder, World Of Tanks і інші подібні комп`ютерні ігри дають загальне уявлення про особливості застосування цього боєприпасу і його характеристиках. Буде краще, якщо ці знання залишаться корисними тільки геймерам для їх віртуальних битв.