Мезоекономіку - це ... Що вивчає мезоекономіку

В економічній теорії є термін "мезоекономіку", який досить популярний не тільки в науковій літературі, але також і в концепціях практичного менеджменту. Що він означає? Яким чином його коректно інтерпретувати залежно від контексту? Якою мірою цей термін пов`язаний з наукою?

Значення терміна

Трактувань терміна, про який йде мова, декілька. Яка перша? Мезоекономіку - це (якщо слідувати теоретичним концепціям, поширеним в російському експертному середовищі) має ознаки тісному юридичної та в ряді випадків територіальної інтеграції сукупність господарюючих суб`єктів, що відносяться переважно до середнього і великого бізнесу. Сукупність фірм, про яку йде мова, передбачає найчастіше спільність власності та активів.

Грецьке слово "мезос" означає "проміжний". Його слід розуміти так - фірми утворюють союз, який можна охарактеризувати як займає "середню" позицію між сукупністю малих підприємств і національною економікою окремо взятої країни. Тобто "мезокомпанія", з одного боку, досить велика, щоб не вважатися малим або середнім бізнесом, з іншого боку - її масштаби все ж недостатньо великі, щоб зрівнятися з обсягами ВВП держави, в якій вона розташована.

Наукова дисципліна?

Є й друга трактування терміна. Мезоекономіку - це наукова дисципліна. Вона є складовою частиною економічної теорії. Мезоекономіку вивчає діяльність підприємств на рівні окремих галузей. Наприклад, торгівлі, оборонно-промислового комплексу, IT-технологій і т. Д. У цьому сенсі "мезо" означає щось середнє між макро- і мікроекономіки. Тобто тими дисциплінами, які досліджують діяльність окремих фірм або ж національної економіки в цілому.

Безумовно, в якихось аспектах те, що мезоекономіку вивчає, і ті фірми, які характеризуються консолідацією в рамках однойменної системи, можна розглядати і в одному контексті. Все залежить від структури конкретного дослідження. Наприклад, якщо в ньому вивчається, скажімо, економіка центрального району міста на прикладі сукупності фірм, провідних діяльність в одній галузі.

У ряді контекстів термін "мезоекономіку" застосовується для позначення предмета економічних досліджень, якщо мова йде про господарські процеси на рівні окремих регіонів - при відповідній федеративної структурі державної влади, як, наприклад, у Росії чи США. Тобто "мезо" в даному випадку - це щось середнє між економікою міст і національної господарської системою.

Як з`явилася мезоекономіку?

Якщо говорити про першу трактуванні терміна, то як давно вона існує? Як вважають багато експертів, мезоекономіку - це результат природного розвитку процесів, пов`язаних з індустріалізацією національних економік, які особливо інтенсивно стали спостерігатися на початку 20-го століття. Тоді, у зв`язку із удосконаленням, стала збільшуватися концентрація потужностей, що виробляють товари.

Концентрація виробництва

В результаті високопродуктивні заводи стали будуватися на відносно невеликих площах. Населені пункти почали перетворюватися на великі промислові центри. Економіка міста тепер могла функціонувати на базі підприємств, розташованих тільки лише в ньому. Укрупнення виробництв стало досягати таких масштабів, що окремо взяті групи компаній за оборотами почали перевершувати бюджети деяких держав.

Що ж передувало мезоекономіку? Аналітики зазвичай називають цей період відображає реалії "мікроекономіки" - середовище взаємодії порівняно невеликих, незалежних виробництв - мануфактур, приватних фабрик. На них могла будуватися, наприклад, економіка села, але не великого мегаполісу - як це стало можливо після того, як виникло таке явище, як мезоекономіку.

Характеристики мезоекономіку

Головною особливістю мезоекономіку експерти називають централізацію. Вона може відбуватися в двох варіантах - горизонтальному і вертикальному. У першому випадку об`єднуються компанії, що випускають один і той же вид продукції (або групу товарів), у другому - консолідуються підприємства в рамках сукупності різних виробничих ступенів. Також можливий змішаний варіант. І в цьому випадку мова піде про діагональної централізації, масштаби якої тим часом можуть бути дуже значними, як і різноманітність тих сфер, в рамках яких підприємства працюють. Фактично може утворюватися локальна, мала економіка в тій же багатогалузевий структурі, що і національна.

Вплив мезоекономіку

Поява мезоекономіку стало фактором значних змін у формах ринкових взаємин. Почали утворюватися галузеві мезосістеми, що об`єднують фірми в рамках одного сектора економіки. Наприклад, банківського або промислового. Багато експертів вважають, що мезоекономіку - це провідна форма сучасного взаємодії підприємств, а не лише явище, характерне для початку 20-го століття.

Структура сучасних мезопредпріятій

Яким чином організована структура взаємодії фірм, консолідуються в рамках мезоекономічних систем сьогодні? Як правило, це холдинги, в яких присутні два типи капіталу - реальний і спекулятивний. Перший - це фактичні (наприклад, балансові) активи фірм, другий - цінні папери (як правило, обертаються на вільному ринку). У багатьох випадках мезоекономіку - це середовище, в якому консолідуються найбільші компанії, що працюють в державі (і в цьому випадку ведучими є також і галузі, де ці фірми функціонують). Буває так, що таких підприємств у кількісному вираженні небагато, але вони концентрують в собі основну частину капіталу на всьому національному ринку.

Нерідкі випадки, коли фірми, користуючись своїм становищем, встановлюють влаштовують їх ціни. Але на цей випадок у багатьох державах розроблені на рівні законів відповідні антимонопольні механізми. Тому багато сучасних експерти вважають, що мезоекономіку - це явище, яке корисне з точки зору розвитку господарських систем країн світу. Перш за все, з точки зору соціальної функції. Але не тільки.

Стабільність - у консолідації

Якого роду проблеми економіки здатні вирішити підприємства, що формують мезосістеми? Підприємства, що працюють в рамках великих об`єднань, як правило, більш стійкі до криз. Також вони створюють більше робочих місць, справно платять податки. Крім того, стійкість об`єдналися фірм сприяє тому, що дозволяються такі проблеми економіки, як, наприклад, стабільність національної фінансової системи: більш потужні бізнес-структури беруть більше банківських кредитів і стабільніше їх повертають, ніж, приміром, малі підприємства.

Мезоекономіку і взаємини бізнесів

Чим характеризується взаємовідношення бізнесів, які формують собою мезоекономіку? Насамперед, це прагнення укладати довгострокові партнерські контракти. Це дає компаніям можливість спільно реагувати на зміни в ринковій кон`юнктурі, зростання або падіння цін у сфері збуту або, навпаки, поставок. Консолідація зусиль у ряді випадків прямо впливає на попит і пропозиції, а також формує нові ринки. Контрактні зобов`язання, як правило, підкріплюються високим рівнем відповідальності. У разі невиконання зобов`язань фірма, відповідно до договору, зобов`язана віддати партнеру частину активів.

Роль мезопредпріятій для держави

Вище ми сказали про те, що компанії, що формують собою "мезоструктур", виконують значущу для держави функцію - забезпечують робочими місцями громадян, платять податки. Але цим роль мезоекономіку не обмежується. У числі інших найважливіших функцій - постачання держави ресурсами для ведення зовнішньоекономічної та політичної діяльності. Масштаб консолідації бізнесів може, зрозуміло, бути більше, ніж економіка району чи міста. Як ми вже сказали, реальний варіант, коли він зіставимо з ВВП окремо взятої країни.

Однак національна приналежність мезоекономіку - це, як правило, великий плюс на зовнішньополітичній арені. Особливо якщо мова йде про представництва компанії за кордоном, вплив на іноземні ринки, впізнаваності бренду в інших країнах світу. Мезоекономіку можуть бути обличчям держави на зовнішній арені. Особливо якщо вони позиціонують себе як національна компанія, а не міжнародна.

Специфіка управління мезоекономіку

Яка структура управління компаніями, які формують собою мезоекономіку? Як правило, в них є ті, хто володіє контрольним пакетом акцій або інших активів фірм. Особливість функціонування таких підприємств у тому, що структури менеджменту часом не мають нічого спільного з власниками організації. Генеральний директор у багатьох випадках - звичайний найманий співробітник, який не має частки у володінні фірмою, або що відноситься до міноритаріїв. Пов`язано це часом з тим, що в структурі мезоекономіку можуть бути присутніми компанії, що представляють різні сектори економіки. Керувати всіма ними одночасно власник, швидше за все, просто не буде встигати. І тому він, ймовірно, запросить на посаду топ-менеджера найманого працівника.

Мезоекономіку і фінансово-промислові групи

Найпростіша (з точки зору юридичних механізмів консолідації підприємств) форма об`єднання фірм - публічне акціонерне товариство. У ньому є, як ми вже сказали вище, реальний капітал, що використовується для створення додаткової вартості, а також спекулятивний, в який вкладаються інвестори. Які ще є форми організації мезоекономіку?

На думку багатьох експертів, найбільшими реалізаціями мезоекономічних об`єднання є фінансово-промислові групи. Дані структури являють собою сукупність фірм, здатних впливати не тільки на окремі сфери економіки, але також і на національну (а в деяких випадках і міжнародну) господарську систему. Фінансово-промислові групи покликані об`єднувати зусилля різних компаній в технологічному аспекті, в плані консолідації капіталу, управлінських ресурсів, розширення ринку. Ресурси таких фірм в аспекті соціальної функції також дуже значущі. Як правило, фінансово-промислові групи значимі не тільки для внутрішньонаціональних ринків у масштабах окремо взятої держави, але також і на міжнародній арені.

До складу фінансово-промислової групи звичайно входять компанії, що представляють різні сфери економіки. Це можуть бути промислові корпорації, банки, страхові компанії, торгові мережі, науково-дослідні організації, в деяких випадках - державні структури.

Структура володіння мезоекономіку

Яким чином вибудувані механізми визначення прав власності на підприємства, що формують мезоекономіку? Як правило, тут мова йде про розподіл часток по холдингової принципом. Тобто мається провідна структура, якій належать контрольні пакети акцій дочірніх фірм. Досить рідко зустрічається явище, при якому власником компанії залишається особа або організація, яка не входить де-юре в мезоекономіку. При цьому кожне підприємство може вести досить самостійну економічну політику (проте в межах повноважень, обумовлених у відповідних контрактах).

Мезоекономіку і олігархи

Хто такі олігархи з точки зору західної економічної теорії? Це підприємці, які є власниками найбільших підприємств, масштаб діяльності яких дозволяє управляти не тільки галузевими фінансовими потоками, але також і банківським капіталом, інвестиціями на національних і міжнародних фондових ринках. Тобто олігархи - це фактично головні дійові особи світових мезоекономіку.

Чи можуть вважатися "класичними" олігархами відомі російські підприємці, які володіють активами на мільярди доларів? Експерти вважають, що можливо набуття ними такого статусу в найближчому майбутньому. Оскільки один з головних критеріїв олігархії - незалежність від держкомпаній, ведення бізнесу поза національного політичного курсу. Найбільші російські підприємці, у свою чергу, зробили капітал, задіюючи політичний ресурс або ж скориставшись можливостями, які відкрило держава в роки приватизації.