Пам'ятник затопленим кораблям в Севастополі (фото)

Пам`ятник затопленим кораблям в Севастополі був споруджений більше ста років тому на честь подій, які відбувалися в середині XIX століття. Незважаючи на давність подій, історія появи монумента і обриси пам`ятника знайомі не тільки жителям міста, а й кожному, хто хоч раз побував тут.

Емблема міста

Севастопольська бухта і флот - нероздільні поняття. Місто протягом всієї історії свого існування доводив вірність, відданість і любов морю і кораблям. Але одного разу морякам довелося пожертвувати найдорожчим, що у них було. Заради порятунку міста військові знищили кораблі, які навмисно були розстріляні власними знаряддями і затоплені у фарватері бухти, тим самим створюючи перепону на шляху проходження ворожих судів.

Місто було врятовано. На честь цієї події жителі спорудили монумент. З тих пір пам`ятник затопленим кораблям став своєрідною візитною карткою Севастополя. За часів існування Радянського Союзу зображення монумента було на гербі міста. У 2000 році воно з`явилося на прапорі Севастополя.

Усі значимі для міста дати відзначалися різними подіями, у тому числі і випуском поштових марок, пам`ятних знаків, на яких зображені історичні місця міста. Пам`ятник затопленим кораблям є обов`язковим елементом всіх подібних композицій.

Як було прийнято рішення про створення пам`ятника

У 1905 році вся Росія відзначала 50-річчя знаменної історичної події, коли в ході Кримської війни був утриманий Севастополь. Пам`ятник затопленим кораблям, фото якого представлені в статті, є свідченням поваги відважних захисників міста, а також знаком особливих почестей російському флоту. До цієї важливої для історії Росії датою і був зведений монумент.

Треба відзначити, що ідея створення подібного пам`ятника з`явилася набагато раніше. Ще до 20-річного ювілею оборони Севастополя її учасники пропонували увічнити пам`ять про подвиг, здійснений російськими моряками. Бухта затоплених кораблів у проекті монумента академіка Микешина займала основну позицію. Але пізніше було прийнято рішення спорудити пам`ятники в різних місцях міста, де теж йшли запеклі бої за його свободу, і ідея створення грандіозного монумента в пам`ять затонулого флоту була на кілька років забута.

Лише в 1899 році, коли Росія стала готуватися до святкування піввіковий дати оборони Севастополя, вона була розглянута знову. До 1901 року існувало два основних проекту пам`ятника, але на розгляд і подальше утвердження був відправлений лише один з них. Монумент, виконаний за цим проектом, і донині нагадує нащадкам про колишню славу російських моряків.

Історичні події, що передували встановленню пам`ятника

Під час ведення Кримської війни Севастополю довелося не один раз оборонятися від сильного супротивника. Захисники йшли на будь-які жертви, завдяки чому місто завжди залишався вільним.

Щоб врятувати місто від вторгнення ворога з моря, було прийнято рішення перегородити шлях військовим кораблям. Для цього моряки затопили у фарватері спочатку сім поламаних вітрильників. Після сильних штормів, які вирували на морі і в бухті восени і взимку 1854 року, перешкоду з вітрильників необхідно було знову зміцнити. Для цього тут же пізніше були затоплені ще три купецьких судна. Десять затоплених вітрильників становили першу лінію оборони.
У лютому 1855 було прийнято рішення про затоплення ще шести суден, які створили другу лінію захисту. У серпні цього ж року були затоплені інші судна флоту. За твердженнями істориків, всього на дно бухти було відправлено 75 військових судів і 16 допоміжних. Екіпажі бойових кораблів відправлялися на сушу і там продовжували героїчну службу місту і Батьківщині. Заслони, створені моряками, нерідко отримували назви їх затонулих кораблів.

Місто був недосяжним для сил противника. Рятівну роль зіграли як посилений вогонь з берегової лінії бухти, так і затоплені кораблі. У Севастополі завжди вважалося, що в ті суворі часи в захисті міста брали участь не тільки люди, але навіть суду флоту. Завдяки спільним зусиллям ворога вдалося зупинити перед самим входом до Севастополя.

Як приймалося рішення про затоплення кораблів

Історики до сьогоднішнього дня не дають однозначної відповіді, коли мова заходить про правильність прийнятого рішення. В ініціаторів рішення про затоплення кораблів були затяті противники, які вважали, що потрібно вивести флот у відкрите море, прийняти там бій і при цьому перемогти або загинути.

Реальна ж обстановка була такою, що перемога у відкритому бою була малоймовірною. Противник значно перевершував російський флот за чисельністю суден, їх оснащеності, технічної досконалості.

Після довгих суперечок і болісних роздумів було прийнято важке рішення про затоплення флоту. Час показав, що жертва була принесена не даремно - Севастополь не був зайнятий ворогом. Героїчний вчинок російських моряків був високо оцінений командуванням англо-франко-турецького флоту. Зазначалося, що якби не це неординарне рішення, то добре підготовленою армії супротивника не склало б труднощів здобути перемогу над росіянами.

Творці монумента

Пам`ятник затопленим кораблям в Севастополі в тому варіанті, який ми бачимо зараз, був створений скульптором Амандом Івановичем Адамсоном, архітектором Валентином Августовичем Фельдманом і інженером Оскаром Івановичем Енбергом. Цих людей прийнято вважати головними авторами монумента.

О. І. Енберг запропонував ідею зведення пам`ятки не на суші, а в море, що було оригінальним і несподіваним рішенням. Воно було позитивно сприйнято багатьма співавторами проекту, а також високими особами при Дворі.

В. А. Фельдман в результаті роботи над зауваженнями, які надійшли від членів спеціальної комісії, замінив квадратну колону на круглу і запропонував встановити її на штучній скелі, виступаючої з моря. А. І. Адамсон був залучений до роботи над монументом вже на завершальному етапі його зведення. Будучи визнаним майстром монументального мистецтва, він зробив неоціненний внесок у процес створення пам`ятника.

Крім того, потрібно зазначити, що весь творчий колектив, який створював пам`ятник затопленим кораблям в Севастополі, складався з великого числа талановитих художників, скульпторів, інженерів, простих людей, які виконували творчі задумки визнаних майстрів.

Назва пам`ятника

За всю історію свого існування монумент мав 15 різних назв. Одні з них були офіційно зареєстровані, інші пропонувалися народом і були відомі як альтернативні.

Будівельна комісія, яка передала монумент місту, назвала його в акті як пам`ятник затоплення кораблів. У 1914 році був виданий історичний путівник, де описувався весь Крим. Пам`ятник затопленим кораблям вже значився в цьому виданні під тією назвою, яке відоме і зараз. Сьогодні ця назва монумента є найпоширенішим і вважається найбільш правильним.

Як виглядає композиція

З прибережних вод у Приморського бульвару на відстані десяти метрів від берега піднімається штучна гранітна скеля. Її висота становить 9 метрів. На ній височіє витончена семиметрова колона, яку вінчає коринфская капітель. Бронзовий двоголовий орел, встановлений на вершині колони, звернений у бік моря. Він тримає у дзьобі якір і вінок з лаврового і дубового листя, збираючись опустити їх у воду і тим самим віддати почесті загиблим кораблям.

На восьмигранному п`єдесталі пам`ятника є напис: «В пам`ять кораблів, затоплених в 1854-1855 рр. для загородження входу на рейд ». На барельєфах, звернених до набережної, зображені сцени бою і затоплення суден. На плиті можна розглянути карту Севастопольської бухти і лінію затоплення кораблів.
З боку моря спочатку до монумента була прикріплена бронзова щогла, яка виступає з води. В даний час цей елемент композиції загублений.
Затоплені кораблі в Севастополі удостоєні честі і пам`яті як справжні герої. Цей факт ще раз підтверджує думку про нерозривну існування флоту і міста.

Розстрільна стіна

Місце, де встановлено пам`ятник затопленим кораблям в Севастополі, можна по праву назвати історичним. У листопаді 1905 року тут же відбулося ще одна трагічна подія. На березі біля стіни були розстріляні матроси з крейсера "Очаків". Вони були жорстоко покарані владою за піднятий бунт.

Стіна, біля якої відбулася розправа над людьми, знаходиться поруч з тим місцем, де нащадки згадують затоплені кораблі. У Криму цю стіну називають розстрільної. Про сумні події нагадує меморіальна дошка і встановлені тут якоря, які були підняті з затопленої флотилії.

Доля затоплених кораблів

Затоплений флот зробив Севастопольську бухту непридатною для судноплавства. Саме тому було прийнято рішення про очищення фарватеру. Роботи почалися в 1857 році. За два наступні роки основна частина судів була піднята на поверхню. Деякі з них вдалося відновити, але багато пішли на злам. Роботи з очищення бухти від останків затоплених кораблів тривали ще протягом більш ніж десяти років.

У композиції декоративного підпірної стіни, що розташована навпроти пам`ятника затопленим кораблям, використані старі якоря, які були підняті з дна бухти. Фото затоплених кораблів у музеях міста Севастополя немає, але є полотна російських і зарубіжних художників, де зображені ті трагічні дні. Завдяки цим роботам можна з великою часткою достовірності відновити історію.

Пам`ятник і час

Більше ста років височіє біля узбережжя Приморського бульвару колона пам`ятника. Багато негараздів пронеслося за цей час - землетруси, шторми, війни. Але всі випробування монумент вистояв з честю.

Пам`ятник затопленим кораблям, фото і матеріал про який представлений в статті, не постраждав навіть у часи Великої Вітчизняної війни, що є дивним фактом. Адже в тих місцях, де стоїть пам`ятник, йшли запеклі бої. Монумент добре проглядається з різних точок огляду, про що свідчать численні фотографії пам`ятника.

Однак потрібно зазначити, що його доводилося неодноразово реставрувати. Спеціальні роботи проводилися в 1951, 1955-1959 роках. У 1989 і 2003 теж була проведена реконструкція окремих частин пам`ятника.

Чим приваблива Севастопольська бухта

У мирні дні Приморський бульвар з пам`ятником затопленим кораблям - це одне з найбільш жвавих місць у Севастополі. Сотні туристів і місцевих жителів приходять сюди щодня.

Мимоволі закрадається думка, що композиція, створена на честь слави і мужності російського флоту, володіє особливою магією, здатної протистояти будь-якому ворогові, темній силі. Можливо, це і притягує сюди сотні людей.