Екологічні проблеми в зоні Арктичних пустель. Екологічні проблеми та їх причини

Арктика займає область у високих широтах, межею якої є Північне полярне коло. На тендітну екосистему регіону чинять негативний вплив природні фактори і діяльність людини. У пропонованій статті перераховані конкретні екологічні проблеми в зоні арктичних пустель і всієї області, що включає Північний Льодовитий океан з морями, узбережжя і острови.

Екологічні проблеми Арктики

Природно-географічні особливості регіону пов`язані з його становищем у високих широтах і переважанням водної екосистеми. У 1991 році уряди країн, що мають території за Північним полярним колом, взяли Стратегію щодо захисту навколишнього середовища Арктики. Через 5 років була підписана в Оттаві Декларація і створений Арктичний рада. Основні завдання його роботи пов`язані із забезпеченням сталого розвитку полярного регіону. Діюча природоохоронна програма ООН, а саме ЮНЕП, визначила основні екологічні проблеми:

• забруднення арктичних морів нефтепродуктамі;
• потепління клімату, провідне до танення полярних льдов;
• збільшення лову риби та добування інших морепродуктов;
• зміна середовища проживання організмів в Арктіке;
• скорочення популяцій полярних тварин;
• інтенсивне судноплавство.

Зміна клімату

На карті зона арктичних пустель зараз займає невеликі ділянки на узбережжі Гренландії, Євразії, Північної Америки, архіпелагах і островах Північного Льодовитого океану. Дослідники стверджують, що середні багаторічні показники температури повітря за полярним колом зростають швидше, ніж в інших регіонах. Це вже призвело до скорочення площі природної зони, і надалі вона може зникнути.

Клімат теплішає, на карті зона арктичних пустель повсюдно замінюється тундрою. Це загрожує вимиранням багатьох видів флори і фауни, пристосованих до існуючих температурними показниками. Життя корінних арктичних народностей теж знаходиться під загрозою, адже побут населення століттями складався в тісній взаємодії з тваринним і рослинним світом.

Танення арктичного снігу та льоду

Гідрометеорологічна служба Росії протягом останніх 30 років відзначає скорочення площі льоду в морях на півночі. Темпи танення зросли в останньому десятилітті XX століття. За той же період досліджень виявлено скорочення товщини льодового покриву в 2 рази. Експерти вважають, що протягом XXI століття ці процеси продовжаться. Будуть посилюватися екологічні проблеми морів, наприклад, влітку водні простори Арктики майже повністю почнуть звільнятися від льоду. Раніше будуть розкриватися річки басейну Північного Льодовитого океану. Зміни торкнуться величезні території на відстані сотень і тисяч кілометрів від узбережжя.

Забруднення повітря і води

Основні екологічні проблеми в зоні арктичних пустель і тундри пов`язані з перенесенням повітряних мас з промислово розвинених регіонів північного заходу Росії, Центральної та Північної Європи. Спостерігається випадання так званих кислотних дощів - водних розчинів оксидів сірки та азоту. Такі опади негативно впливають на всю тендітну екосистему Арктики, руйнують тонкий шар грунту в тундрі, негативно відбиваються на життєдіяльності водних організмів, які представлені на схемі нижче.

Головні джерела забруднення, посилюючі екологічні проблеми в зоні арктичних пустель, - це видобуток корисних копалин і транспорт. У регіоні також є військові бази та промислові об`єкти, переробне природна сировина. В екосистему потрапляють:

• викиди і стоки промислових підприємств та комунального господарства;
• продукти видобутку і переробки вуглеводневої сировини (нафти, газу) ;
• важкі метали та інші відходи металургійного виробництва;
• окремі токсичні речовини (фенол, аміак та інші) ;
• численні забруднювачі з берегових військових баз;
• відходи суден, що працюють на атомному паливі.

Прогнози екологічної ситуації в Арктиці

Фахівці вважають, що в північній полярній області навколишній світ, зона арктичних пустель зокрема, буде і далі піддаватися потужному техногенному забрудненню. Зросте обсяг робіт на континентальному шельфі, де вже зараз інтенсивно ведеться видобуток і транспортування природного сировини. Десятки тисяч нафтових вишок качають нафту в Арктиці, за даними природоохоронних організацій, на кожній другій з них відбуваються витоку сировини.

Екологічні проблеми в зоні арктичних пустель. Скорочення біорізноманіття

Тваринний світ холодних крижаних просторів за Північним полярним колом представлений невеликим числом видів ссавців. Рептилії і земноводні в цьому регіоні відсутні. Чисельність видів птахів приблизно в 4 рази вище, ніж ссавців. Пояснюється це високою мобільністю пернатих, їх сезонними міграціями, здатністю кочувати на великі відстані в пошуках їжі. На островах та узбережжі, де є невеликі ділянки арктичних пустель, тваринний світ представлений ссавцями і птахами. Зустрічаються моржі, тюлені, білі ведмеді, песці, лемінги. Найбільш численні представники водоплавних птахів - це качки, гаги, Кайра і чистики.

Екологічні проблеми в зоні арктичних пустель пов`язані з «пташиними базарами» - незвичайними колоніями пернатих. Вони вразливі через судноплавства, потрібно їх охорона, особливо під час гніздового періоду.

Охорона природи за Північним полярним колом

Фахівці стверджують, що значної шкоди крихкій екосистемі Арктики завдає полювання. Приміром, браконьєри в акваторії, що відноситься до Росії, щорічно видобувають близько 300 особин білого ведмедя.

Інші екологічні загрози в цьому регіоні, що вимагають невпинного уваги природоохоронних організацій:

• деградація навколишнього середовища;
• зростаюча антропогенне навантаження;
• збільшення кількості відходів, проблема їх утілізаціі;
• кліматичні зміни.

Одночасно з таненням льодів скорочується також зона поширення багаторічної мерзлоти, виникають небезпечні гідрометеорологічні явища на річках, що відносяться до цього басейну. Корінне і прийшле населення за Північним полярним колом також страждає від забруднення вразливою природи регіону. Екологічні проблеми Арктики мають не тільки регіональне, але й глобальне значення. У Російській Федерації для збереження тваринного світу, захисту природи від забруднення і деградації створені арктичні заповідники. Найбільші з них: Кандалакшський, Великий Арктичний, Острів Врангеля, Таймирський.