Болонська система

Болонська система була задумана в кінці минулого століття як співзвучний відповідь на глобалізацію в сфері освіти. До того часу в світі вже намітилися передумови для створення єдиного фінансового, економічного, а в Європі і політичного простору, тому назріла необхідність єдності і в освітній сфері.

Строкатість і роздробленість, якими відрізнялася в той час система вищої освіти, перешкоджали єднанню однієї з частин Старого світу, а модель нової Європи припускала безперешкодне пересування як робочої сили, так і капіталу і товарів, що, у свою чергу, вимагало порівнянності і стандартності дипломів.

Ось чому і створювалася Болонська система, під яку були складені і стандарти для вищої освіти нового покоління, зокрема, для дворівневого навчання: в бакалавраті і в магістратурі.

Поступаючи до ВНЗ за такою системою, студент, провчившись один або два семестри в одній країні, зможе поїхати продовжувати навчання в іншу, причому без шкоди для свого утворення. Для цього потрібна була оновлена європейська єдина шкала залікових одиниць. І тому був введений єдиний стандарт: «кредити», за допомогою яких оцінюється ступінь складності предмета, а в додатку, видаваному разом з дипломом, докладно описується отримане їм освіту. Кожному року навчання відповідають 60 кредитів.

Болонська система передбачає чітку уніфікацію всіх студентських документів, що підтверджують якість і рівень засвоєних знань. Саме ці заходи зможуть забезпечити зайнятість громадян Європи, отримали вищу освіту, а також підвищити їх конкурентоспроможність на міжнародному рівні.

Встановлено, що випускники бакалаврату формуватимуть основну масу працівників в широкій області професійної діяльності, а магістратури - інтелектуальну еліту, владеющую вузькопрофільними знаннями конкретних професій. Крім цього, Болонська система дозволяє комбінувати отримані знання. Наприклад, студент може бути бакалавром за однією спеціальністю, а ступінь магістра отримувати за іншою, що покласти край практиці до недавнього часу системі платного отримання другої освіти.

Болонська система освіти в Росії дала безліч переваг, які позитивно позначаться на національному, індивідуальному та інституційному рівнях. Сьогодні наша країна, будучи повноцінним членом процесу, вже може більш активно впливати на європейське вузівське навчання.

Іншою важливою вигодою, яку принесла з собою Болонська система, стала пропаганда російської культури. Тепер набагато більше число жителів Європи мають можливість вивчати російську мову, знайомитися з традиціями російської вищої освіти.

Без сумніву, виріс і престиж російських ВНЗ, які тепер гарантовано направляють своїх студентів на семестр або навіть на цілий навчальний рік на навчання в європейські ВНЗ-партнери, збільшилася їх привабливість і для абітурієнтів.

Направляючи свій професорсько-викладацький склад в зарубіжні установи освіти для викладання, ВНЗ отримали можливість реально підвищувати кваліфікацію своїх педагогів.

Зовсім скоро буде відчутно підвищено і якість володіння нашими викладачами або студентами іноземними мовами, що відкриє для них доступ до оригіналів, а не закордонним перекладним публікаціям, причому не тільки до професійних, публіцистичним і літературним.

Однак, підписавши Болонську декларацію 2003 року, наша країна задала російській науці рівняння, що має безліч невідомих. У першу чергу - це можливість збереження традицій відомої всьому світу нашої фундаментальної науки, по-друге, невідомість, що стосується непередбачених в болонської моделі освіти кандидатів наук, а також побоювання про те, що новоявлені випускники бакалаврату стануть банальним заповненням ніш дефіцитних сьогодні робочих спеціальностей.