Болонська система освіти

Починаючи з 2003 року, після приєднання Росії до Болонської угоди, в Росії повсюдно і інтенсивно вводиться Болонська система освіти. Прагнучи підігнати вищу освіту в Росії під європейські стандарти, міністерство освіти вводить до вузів двоступеневу систему викладання: перший ступінь - бакалавріат, друга - магістратура. Головними аргументами міністерства освіти було те, що російські студенти будуть отримувати знання європейського рівня, а так само з введенням загальних правил освіти отримають можливість вступати в магістратуру і продовжувати навчання в країнах Євросоюзу.

У цього нововведення є свої плюси і мінуси. Болонська система освіти має багато супротивників як серед студентів, так і серед викладачів та ректорів вузів. Деякі з них висловлюють думку про те, що Росія буде готувати для Заходу лаборантів. Але найбільшим мінусом може стати те, що магістратура в Росії буде платна. За прогнозами експертів безкоштовних магістратур в Росії не буде. У Європі, наприклад, вартість навчання в магістратурі доходить від трьох до п`яти тисяч євро на рік.

Російський студентський союз вважає, що позбавляючи студентів можливості отримати безкоштовне навчання в магістратурі, ВНЗ таким чином порушують Конституцію РФ і Федеральні закони «Про вищу післявузівську професійну освіту» та «Про освіту». У Росії Болонська система освіти призведе до того, що станеться ще більша комерціалізація вищої освіти, по суті, як кажуть деякі фахівці, це буде завуальований перехід від безкоштовної освіти до платного.



Болонська система освіти з`явилася в 1999 році в Болоньї, коли 29 європейських країн вирішили зблизити різні системи освіти і ввели двоступеневу систему вищої освіти, яка дає студентам можливість після отримання ступеня бакалавра закінчити магістратуру не тільки по основній, а й за суміжною спеціальністю і краще підготуватися до професійної діяльності. Були вироблені світові критерії оцінки студентів. Таким чином, скорочується кількість загальних, ввідних предметів, а упор робиться на отримання професійних навичок. Якість освіти контролюється прозорими і строго регламентованими параметрами.

Деякі опоненти вважають, що російські вузи не зможуть за 3-4 роки випустити висококваліфікованих фахівців без втрати якості освіти та щоб повністю відповідати Заходу, російську методику освіти потрібно повністю міняти. Наприклад, у нас не враховується час, витрачений на самостійну роботу вдома, а враховуються тільки ті академічні години, які були відбуттям до аудиторії.



Багато експертів вважають вкрай незадовільним, що за програмою бакалаврату ввідних предметів набагато менше, ніж під час підготовки спеціаліста, що може призвести до утворення прогалин у багатьох загальноосвітніх дисциплінах. В даний час розрив між шкільною програмою та вузівської дуже великий, а c переходом на Болонську систему він стане ще більше.

В Італії між школою і вузом існує проміжна ступінь - коледж, без якого неможливо вступити до інституту. Можливо, що й Росія піде по такому ж шляху. Так само планується паралельно із впровадженням Болонської системи створювати в школах буферні класи для професійної початкової підготовки дітей.

Сучасна система освіти в Японії включає 5 стадій - це дитячий садок, початкова школа, середня школа двох ступенів - нижчої і вищої - і університет. Система вищої освіти так само двоступенева - бакалаврат і магістратура.

Система освіти в Японії має одну відмінну рису, наприклад, склад груп і класів щороку змінюється, а так само змінюється і склад викладачів. В кінці року школярі здають іспити, тому навчальний рік для них - це лише підготовка до них. Цим же можна пояснити і масове відвідування численних приватних курсів, особливо тих, які організовують викладачі на дому. Але найцікавіше те, що з основами професій молоді японці знайомляться ще в школі.

Думки експертів з приводу переходу на нову систему освіти сильно розрізняються. Хто знає, як буде насправді ...




» » Болонська система освіти