Цікаві факти про Катерині 2. часів правління Катерини 2

Катерина 2 в історії Російської імперії - це не просто одна з правительок величезної держави, це ціла епоха, явище виняткове. При ній було проведено безліч реформ і завоювань. Росія катерининських часів - це велика держава, що претендувала на світову гегемонію.

Що ми найчастіше чуємо про Катерині Великій?

Нащадки невдячні. Можливо, тому «найцікавіші» факти про Катерину 2 стосуються, як правило, якихось мерзенних подробиць її особистого життя, частиною безглуздих, вигаданих злими мовами.

Середньостатистичний обиватель «точно знає», що була вона жінкою властолюбної, жорстокої (чоловіка-то вбила, сердешного), та ще й розпусну до того ж. Численні коханці Катерини 2, першим серед яких згадується Григорій Потьомкін, давно стали притчею во язицех. Приписують їй і дикі оргії, малюючи російську імператрицю отакою Мессаліни, але це не більше ніж вигадки, ніякого підтвердження подібним інсинуаціям не існує.

Романи і фаворити

Романов, звичайно, у неї було багато. Ще до відсторонення Павла III від влади, на початку 50-х років, вона встигла наблизити Салтикова, офіцера гвардії. Коли в 1754 році народився майбутній імператор Павло І, ходили наполегливі чутки, що його батько зовсім не російський самодержець. Втім, підтверджень цьому немає.

Треба сказати, що коханці Катерини 2 змінювалися досить часто. Через п`ять років після початку роману з Салтиковим імператриця ніжно дружила з Понятовським, майбутнім королем Польщі. Ще через половину десятиліття, на початку 60-х, її коханцем став Григорій Орлов, який в кінцевому підсумку допоміг їй захопити владу.

Невдалий шлюб - вдалий переворот

З чоловіком, Петром ІІІ, відносини у Катерини не складалися. Багато пишуть про те, що російський імператор був людиною навіженим і інфантильним, а на думку деяких джерел, у нього були суто медичні проблеми з психікою. Дружину свою він не ставив ні в що, відкрито жив зі своєю фавориткою, Воронцової, і до 1762 обставини для законної дружини самодержця складалися загрозливим чином: вона постійно боялася вислання або навіть смерті.

Почасти державний переворот, який зробила майбутня самодержавна імператриця Катерина 2, був випереджувальним ударом із серії «або я його, або він мене». Треба сказати, що Петро ІІІ особливою популярністю не користувався. Коли Катерину проголосили імператрицею (сталося це в Измайловских казармах), Санкт-Петербург вибухнув захопленням. Все-таки особистість Катерини 2 була чарівна: безперечно розумна, стримана, освічена жінка, вона краще поєднувалася з престолом, ніж її одіозний чоловік.

Переворот приурочили до відсутності імператора, який вирушив (собі на біду) в Оранієнбаум. Дізнавшись про витівки дружини, Петро ІІІ намагався її напоумити, але свіжоспечена імператриця Катерина 2 і думати не бажала про переговори. Царя змусили зректися престолу - і вчорашня прусська принцеса Софія Августа Фредеріка стала одноосібно правити величезною країною.

Мудра обережність

Втім, навряд чи справедливо говорити про абсолютної влади: Катерина була змушена діяти обережно, з оглядкою на оточення. Чим закінчуються спроби жити по-своєму, ні з ким не рахуючись, вона знала не з чуток: як прийшло, так могло і піти.

Государиня абсолютно не прагнула ні з ким сваритися, і якщо вже шукати цікаві факти про Катерині 2, то обов`язково слід згадати, що ні з ким зі своїх коханців вона не посварилась вщент. При ній не переслідували вчорашніх улюбленців, не брали під опалі за сказане. Стиль її спілкування з підданими не може не захоплювати: імператриця була тактовна, витримана, підстроювалася під співрозмовника.

Блискуче оточення

Кажуть, що царя робить свита. З цієї точки зору рівних Катерині 2 правителів ніколи не було на Русі. Вона як ніхто інший вміла цінувати здатності оточували її людей. Недаремно час правління Катерини 2 ознаменувався появою ряду видатних державних діячів. Істинно талановитій людині імператриця могла пробачити багато.

Яскравим прикладом є її відносини з чудовим Олександром Васильовичем Суворовим, який, як відомо, за словом в кишеню не ліз і у відомому сенсі був досить склочним нонконформистом. Наскільки імператриця вміла розмовляти однією мовою зі своїми великими підданими, свідчить коротка листування, що послідувала після тріумфального взяття легендарним полководцем Варшави. Щасливий переможець, нічтоже сумняшеся, написав своїй володарці: «Ура! Варшава наша »- на що отримав настільки ж лаконічну відповідь:« Ура! Фельдмаршал Суворов! »

Століття Освіти і кріпосне право

Часом доводиться читати про те, що всі просвітницькі потуги Катерини, її загравання з Вольтером та інші ліберальні штучки не більше ніж блеф. Що насправді вона сприяла зміцненню кріпосного права, остаточно поневоливши і без того нещасних селян. Навряд чи така точка зору справедлива, адже на захист «обвинуваченої» говорять дуже цікаві факти про Катерині 2. Наприклад, той, що при ній на карті Росії з`явилося більше двохсот міст, а населення збільшилося на третину (більш ніж на 10 мільйонів).

В архіві Катерини виявилися численні роздуми на тему скасування кріпацтва, різні варіанти здійснення цієї реформи, але цьому не судилося збутися.

Враховуючи інтереси

Перш ніж засуджувати імператрицю, слід, однак, згадати, що подібні «нововведення» навряд чи б зустріли бурхливий захват серед російських поміщиків, а сваритися з могутніми вельможами государиня не бажала, оскільки влада її спиралася на їх підтримку і вона намагалася зайвий раз не злити своїх впливових підданих.

Час правління Катерини 2 недаремно називають «золотим століттям дворянства»: велика імператриця видала жалувану грамоту дворянству, закріплювала станові привілеї, і зверталася зі своїми «підлеглими» вельми дбайливо і тактовно. Відомо, наприклад, що государиня мала вельми запальний характер, але навчилася приборкувати свою пристрасть і ніколи не приймала поспішних рішень, чекаючи, коли гнів спаде.

Мабуть, єдиним впливовим станом, постраждалим від Катерини, було православне духовенство. Імператриця грунтовно «потрясла» святі обителі на предмет неоподатковуваних земель і перевела монастирських кріпаків в статус державних (тим самим, як прийнято вважати, значно полегшивши їх доля, а це ні багато ні мало майже два мільйони чоловік).

Досягнення та успіхи

Гуманітарна політика в часи Катерини 2 була на висоті (особливо враховуючи рівень розвитку природного права в усьому світі). Про це говорить хоча б той факт, що за весь час її правління був страчений тільки одна людина. Але тут вже навряд чи хто-небудь відмовиться зрозуміти російську самодержіцею, адже цим нещасним виявився Омелян Пугачов, який оголосив себе «дивом вижив» імператором Петром III і доставив Катерині повну бочку клопоту у вигляді масштабного селянського повстання. Чим-чим, а владою імператриця ділитися не збиралася.

Вона правила своєю країною по можливості мудро, невпинно піклуючись про її процвітання, зміцненні російських позицій на світовій арені. На користь цієї тези говорять багато цікаві факти про Катерині 2, адже кількість промислових підприємств завдяки її реформам зросла вдвічі, до імперії приєднався Крим, великих успіхів вдалося домогтися на Кавказі. Зовнішня політика государині була наступальною, що сильно нервувало деякі європейські держави.

Віха в історії

Вся кар`єра цієї великої жінки говорить про те, що керувалася вона в першу чергу розумом - вельми неабияким, гнучким, позбавленим забобонів. Наскільки сильною і відкритою свіжим віянням була особистість Катерини 2, свідчить історія про щеплення від віспи, яку імператриця зробила собі і своєму синові (спадкоємцю, між іншим, престолу). Це був воістину мужній вчинок, що став однією із ступенів на шляху до повного винищення страшної хвороби, викошувати колись цілі міста.

Окремої згадки заслуговує і релігійна терпимість імператриці: при ній не переслідували инаковерующих, і вдячні буддисти навіть проголосили її одним із проявів Білої Тари (що б це не означало).

Таким чином, тиражуючи сальну інформацію про Катерину 2, автори брудних інсинуацій демонструють лише своє невігластво. Для свого часу це була воістину велика правителька, дуже багато зробила для Росії. Досягнення її безперечні, а пороки - сильно перебільшені.