9 Фактів про Ісаака Ньютона, яких ви, можливо, не знаєте

Його вважають одним із найбільших світил, яких знала наука. Математик і фізик Ісаак Ньютон сформував теорії руху, гравітації і обчислення, крім ряду інших питань, які він вивчав. Син неписьменного селянина, Ісаак був ще й одинаком, дуже потайним у всьому, що стосувалося його роботи. Хочете дізнатися більше про це геніальному людині свого часу? Читайте наступні факти про нього.

1. На його потайний характер вплинуло нещасливе дитинство

Ісаак Ньютон народився недоношеним в Різдво 1642. Це сталося в будинку, де жила сім`я неграмотного фермера. Батько помер за кілька місяців до народження сина. Коли Ісааку було три роки, його мати вийшла заміж за багатого священика – Варнаву Сміта – який не любив пасинка. Мати хлопчика виїхала жити в інше село разом зі своїм новим чоловіком, залишивши сина на піклування бабусі й дідусі. Це сильно травмувало хлопчика, який відчував себе покинутим, і зіграло роль при формуванні його характеру. Ісаака можна було назвати потайним одинаком. У підлітковому віці він склав список своїх гріхів, серед яких був запис: «Погрожував батькові Сміту і матері спалити їх будинок разом з ними». Ставши дорослим, Ньютон присвятив себе роботі. У нього не було навіть хобі, і він так ніколи і не одружився. Протягом багатьох років він приховував деякі зі своїх наукових відкриттів.

2. Мати Ньютона хотіла, щоб він став фермером

У віці 12 років Ньютон був зарахований до школи міста Гренхен. Він почав жити в будинку місцевого аптекаря, оскільки ходити кожен день в своє селище було б дуже довго. Спочатку його не можна було назвати хорошим учнем. Але історія розповідає про те, що одного разу у нього виник конфлікт з місцевим хуліганом, і після цього Ісаак перетворився на зразкового учня. Проте у віці 15 або 16 років він кинув школу і повернувся в свій рідний селище разом з матір`ю, яка до того часу овдовіла вдруге. Він повинен був стати фермером. Але підліток не був зацікавлений в роботі і дуже погано з нею справлявся. Зрештою, мати Ісаака переконала директора школи дозволити хлопчикові вчитися далі. Після закінчення необхідного курсу Ньютон вступив у Трініті-коледж при Кембриджському університеті (в 1661 році), назавжди залишивши сільське господарство.

3. «Чорна смерть» несподівано стала причиною однієї з його найвідоміших ідей

У 1665 році, після спалаху бубонної чуми, Кембриджський університет закрили, і Ісаак був змушений повернутися додому. Сидячи у власному саду в один із днів після повернення, він побачив, як з дерева впало яблуко. Це надихнуло його на нову ідею, яка згодом розвинулася в закон всесвітнього тяжіння. Трохи пізніше Ньютон розповів історію з яблуком Вільяму Стаклі, який включив її в книгу «Мемуари життя сера Ісаака Ньютона», опубліковану в 1751 році.

4. На його лекції в університеті Кембриджа мало хто приходив

У 1669 році 26-річний Ньютон був призначений професором математики в Кембриджі (один з найстаріших університетів світу, заснований в 1209 рік). Хоча Ньютон залишався в університеті 30 років, він мало цікавився викладанням і своїми студентами, тому його лекції відвідувало дуже мало студентів, а часто на них взагалі ніхто не приходив. Вся увага Ньютона було зосереджено на його власних дослідженнях.

5. Ньютон працював для Королівського монетного двору і боровся з фальшивомонетниками

В 1696 Ньютона призначили начальником Королівського монетного двору, який відповідав за виробництво валюти в Англії. Він покинув Кембридж, який довгий час був його другою домівкою, і переїхав до столиці. Монетний двір в той час було розташоване в лондонському Тауері. Через три роки Ньютона перевели на більш вигідну посаду майстра, яку він займав до своєї смерті в 1727 році. Він керував великим проектом по заміні старих монет, які були на той час в ужитку в Англії, на більш надійну валюту. Також він ловив фальшивомонетників, познайомившись в результаті з самими «низами» лондонського суспільства. Він особисто розшукував злочинців, незважаючи на ризик для життя.

6. Він серйозно цікавився алхімією

На додаток до наукової діяльності, через яку він став відомим, Ньютон витратив більшу частину свого дорослого життя на інший інтерес – алхімію. Як відомо, метою цієї псевдонауки є пошук філософського каменя. Вважалося, що ця речовина здатна перетворювати будь нешляхетний метал в золото. Однак Ньютон приховував свої алхімічні дослідження і закодував їх результати.

Серед інших науково-дослідних проектів Ньютон зробив аналіз Біблії, намагаючись знайти відповідь на питання, як працює Всесвіт.

7. Ньютон був членом парламенту

З 1 689 по 1 690 рр. Ньютон був членом парламенту, в якому представляв Кембриджський університет. Протягом цього часу було прийнято «Білль про права», який обмежував владу монархії і надавав більше прав парламенту. Внесок Ньютона в роботу парламенту був обмеженим. Згадують, що він говорив тільки один раз, коли попросив пристава закрити вікно, так як було прохолодно. Проте саме тоді Ньютон познайомився з багатьма впливовими людьми того часу, від короля Вільяма III до філософа Джона Локка. Другий раз в парламенті Ньютон служив з 1701 по 1702 рр, але знову мало чим сприяв його роботі.

8. Запеклі чвари були чужі вченому

Коли справа доходила до конкурентів на інтелектуальному терені, Ньютон міг бути ревнивим і мстивим. Приміром, він ворогував з німецьким математиком і філософом Готфрідом Лейбніцем. Чоловіки вели запеклу боротьбу за те, хто з них винайшов числення. Ньютон розробив систему в 1660-х роках, але не опублікував. Лейбніц сформулював власну систему і опублікував її десять років потому. Щоб вирішити цю суперечку, був зібраний комітет при Королівському співтоваристві, куди звернувся Лейбніц. Однак Ньютон служив президентом цієї організації, тому йому вдалося зібрати комітет зі своїми прихильниками. У результаті його публічно визнали автором цього винаходу. Проте сьогодні використовується саме система Лейбніца.

9. Ньютон був посвячений у лицарі

У 1705 році королева Анна присвятила вченого в лицарі. На той час він вже був багатим, так як успадковував майно своєї матері після її смерті, а також опублікував дві великі роботи: «Математичні початки натуральної філософії» (1687) і «Оптики» (в 1704 році).

Знаменитий учений помер в 1727 році у віці 84 років. Його поховали у Вестмінстерському абатстві, яке є місцем останнього спочинку англійських монархів, а також таких відомих людей (які не є членами королівської сім`ї), як Чарльз Дарвін, Чарльз Діккенс, Давид Лівінгстон.