Практикум з російської мови: що таке примикання

Приступаючи у 8 класі до докладного вивчення синтаксису та пунктуації, учні вивчають тему «Примикання». Засвоюється вона досить легко, хоча деякі моменти можуть викликати нерозуміння або утруднення.

Формулювання правила і трактування теми

Пояснюючи, що таке примикання, вчитель спирається на знання учнів в області граматики, морфології, їх вміння розрізняти і класифікувати частини мови. При вивченні теми «Зв`язок слів у словосполученні» діти повинні усвідомити, що й узгодження, і управління, і примикання - це види підпорядкування. Тобто жоден з перерахованих типів зв`язку не може виникнути між підметом і присудком. Відносини між предикативними одиницями завжди рівноправні.

Пояснюючи, що таке примикання, педагог вчить школярів бачити структуру словосполучення, визначати головне і залежне слова, вміти ставити запитання від одного до іншого. Без подібних знань учні тему не засвоять, не набудуть практичних навичок. Коли тонкощі механізму аналізу словосполучення будуть гранично ясні, можна приступати до пояснення теми.

Що таке примикання, найкраще спочатку показати на прозорих прикладах, з яких ясно видно, де головне, а де залежне слова. Восьмикласники розберуться, чому другий не змінюється при зміні граматичних форм першого: читати сидячи - читали сидячи - читаю сидячи, бурмотіти ледь чутно - бурмоче ледь чутно - бурмотіли ледь чутно, вміння робити - вміння робити, грати краще, яйце некруто та ін. Учні повинні усвідомити, що при примиканні залежне слово є, як правило, незмінною частиною мови. Воно не схиляється, що не відмінюється, а просто зв`язується з головним за змістом. Саме в цьому і полягає суть того, що таке примикання, чому даний тип зв`язку так названий.

Закріплюючи тему, вчитель повинен звернути увагу школярів на те, що залежними словами, як правило, виступають прислівники, дієприслівники, інфінітив, прикметник в порівняльної ступеня. Іноді таку роль можуть грати займенники з розряду присвійних, у формі 3-ї особи. Примикання в російській мові, крім смислового зв`язку, виражається через порядок слів та інтонацію.

Складності розбору та аналізу

На уроці, присвяченому закріпленню, потрібно обов`язково розглянути складні випадки, які можуть викликати труднощі або нерозуміння теми. Це відбувається, якщо учням трапляються в прикладах такі прислівники, які утворені від іменників, а тому їх складно відрізнити від субстантива. Примикання в словосполученнях подібного типу схоже на управління. Учні можуть не відрізнити одне від іншого: виїхати влітку - захоплюватися влітку. Як бачимо, у першому словосполученні тип зв`язку - примикання, у другому - управління. Критерієм правильності служить з`ясування, до якої частини мови належить залежне слово. У першому випадку «влітку» - прислівник, у другому - іменник. Тобто в спірній ситуації визначаємо частеречную приналежність сумнівного слова. Потім до нього задається смисловий питання. В даному випадку це «коли?» І «чому?». Питання підтвердили справедливість наших суджень.

Таким чином, розвиваючи чуйне ставлення до слова, увага до його граматичної структурі, учитель сприяє кращому засвоєнню досліджуваних тим і підвищенню інтересу до свого предмета.