Покинуті військові об'єкти. Архів занедбаних об'єктів на території колишнього СРСР

Після розпаду Радянського Союзу молодим державам у спадок дісталися не тільки заводи і фабрики, але й занедбані військові об`єкти СРСР. Серед них є як строго засекречені, так і не дуже. Економіка багатьох новоутворених країн не дозволила потягнути зміст, забезпечення і підтримку функціонування цих стратегічно важливих комплексів. Деякі держави просто не потребували них і не вважали за потрібне витрачати на це величезні кошти з федеральної скарбниці. Так з`явилися кинуті військові об`єкти. Поступово вони руйнувалися і приходили в непридатність.

Розглянемо найцікавіші кинуті військові об`єкти з величезного різноманіття розкиданих по лісах і горах комплексів, що свідчать про колишню міць розваленої імперії. А адже це лише мала дещиця розсекречених споруд ...

Балаклава, Крим

Сховище підводних човнів, розташоване на території Севастополя, вражає своїми масштабами. Під його склепінням могли одночасно розміститися до 14 великогабаритних суден. Тут знаходиться і кинута військова техніка, і деталі до неї. Дана база була зведена в 1961 році, а перестала вона функціонувати в 1993-м, практично відразу після розпаду СРСР. Як кажуть обізнані люди, це місце було своєрідним перевалочним пунктом, куди проходили на ремонт і підзарядку підводні човни, тут же поповнювалися боєприпаси. Балаклава будувалася на століття і, завдяки своїй досконалої конструкції, здатна витримувати прямі ядерні удари. Але на сьогоднішній день вона поповнила список "Покинуті військові об`єкти колишнього Радянського Союзу". Зараз від неї мало що залишилося, так як жителі округи розібрали її буквально на гвинтики. У 2002 році місцева влада оголосила про намір створити в Балаклаві музей, але далі розмов справа так і не пішла.

Ракетна шахта Двіна, Кекава (Латвія)

Після розпаду СРСР багатьом колишнім республікам дісталися такі військові об`єкти, про наявність яких вони навіть і не здогадувалися. Наприклад, зовсім недалеко від Риги, в лісовій гущавині розташувалися залишки потужного ракетного комплексу "Двіна". Він був побудований в далекому 1964 році і складався з чотирьох просторих пускових шахт, які перебували на глибині більше 34 метрів. В даний час вони частково затоплені, але будь-який цікавиться людина може спуститися в них в супроводі досвідченого сталкера, щоб на власні очі побачити, що таке кинуті військові об`єкти. Хоча слід добре подумати, перш ніж відправлятися на таку екскурсію. Кажуть, в шахтах залишилося досить багато ракетного палива, яка хоч і не радіоактивно, але тим не менш отруйна.

Лопатинський фосфоритного рудник (Московська область)

До розвалу СРСР цей комплекс являв собою велике родовище, де добувалися мінерали та інші речовини, що застосовуються в сільському господарстві та промисловості. Після 1993 року рудник призупинив свою діяльність. Вся техніка залишилася іржавіти ... Таким чином, величезне родовище з гігантськими ковшами екскаваторів стало місцем паломництва тисяч туристів з усього світу.

Станція вивчення іоносфери (Україна)

Даний комплекс, який знаходиться під Харковом, був побудований всього за рік до розпаду СРСР і став відповіддю на створення відомого американського проекту HAARP, що на Алясці. Аналог США, до речі кажучи, успішно функціонує й донині. Величезний комплекс складався з гігантською параболічної антени, діаметр якої становив 25 метрів, і декількох дослідницьких полів. Зараз кинута військова техніка так і стоїть на місці, нагадуючи сумне кладовище. Новоспеченому українській державі цей дорогий і енерговитратний комплекс виявився не потрібен, зараз він цікавить тільки мисливців за кольоровими металами, сталкерів і туристів.

Морське місто "Нафтові камені" (Азербайджан)

У 40 роках минулого століття тут почалися розробки підводних родовищ. Вони здійснювалися в Каспійському морі, а точніше, в 42 кілометрах від Апшеронського півострова. Навколо перших платформ будувалися цілі міста, які ґрунтувалися на металевих естакадах і насипах. Таким чином, в 110 кілометрах від Баку посеред води були зведені електростанції, дев`ятиповерхові будинки, лікарні, школи і дитячі сади. Були тут і хлібозавод, будинок культури і навіть цех з виробництва лимонаду. Нафтовики розбили навіть маленький сквер з деревами і зеленими насадженнями. Місто Нафтові камені займає більше 200 платформ, а протяжність вулиць в цілому складає більше 350 кілометрів.
Незабаром стала популярною більш вигідна сибірська нафта, яка відразу ж зробила зміст підводних морських родовищ нерентабельною. Поступово міста на воді спорожніли. Як це не дивно, але Нафтові камені не можна називати населеним пунктом-примарою, оскільки в ньому і донині проживають більше двох тисяч чоловік.

Покинутий прискорювач елементарних часток (Московська область)

Наприкінці 80-х років минулого століття втрачає свої політичні позиції Радянський Союз зважився на втілення в життя приголомшливого задуму. Так з`явився прискорювач елементарних часток. Кільцевий тунель, довжина якого складала 21 кілометр, пролягав на глибині більше п`ятдесяти метрів. Географічно він знаходиться поблизу від містечка фізиків-ядерників Протвино. Це зовсім недалеко від Москви - близько сотні кілометрів по Сімферопольському шосе. У підготовлений тунель вже почали завозити дорогу апаратуру, але тут почалася перебудова, і радянський "атомний коллайдер" так і залишився похованим під землею.

Місце для нього підбиралося виходячи з геологічних міркувань. Грунт на цій ділянці ідеально підходила для зведення масштабних підземних споруд. Величезні зали були пов`язані з зовнішніми частинами трубами довжиною до 68 метрів. Над колодязем встановлювалися гігантські крани вантажопідйомністю до 20 тонн.

Свого часу ця розробка випереджала американські аналоги на дев`ять років. Але з розпадом СРСР грошей на дослідження не залишилося. Витрати на створення коллайдера можна порівняти з витратами на величезну атомну електростанцію.

В даний час існують різноманітні кинуті військові частини, які колись були ознакою могутності держави, а зараз поступово стираються з лиця землі. На жаль, відновити їх практично неможливо. Особливий інтерес представляють великі військові об`єкти Ленінградської області, частина яких була засекречена: аеродром військово-морського флоту на острові Потужний в Кінгісеппському районі, занедбані полігони, катакомби, бомбосховища, заводи з виробництва боєприпасів, ангари та фортеці ... З одного боку, начебто і добре, що все це існує, і будь-яка людина, що цікавиться історією своєї країни, може побачити ці об`єкти на власні очі. З іншого, вони справляють гнітюче враження: стільки сил, а може бути, і життів було покладено задля їх створення, тепер же багато що стало непотрібним і кинутим ...