ЕГП Японії

Економіко-географічна характеристика Японії безпосередньо залежить від географічного положення цієї держави. Незважаючи на досить велику кількість островів (6852), площа його вимірюється 378 квадратних кілометрів. Найбільші острови Японії - Хоккайдо, Хонсю, Сікоку і Кюсю. Знаходяться вони уздовж східного узбережжя Євразії.

У цієї держави немає сухопутних сусідів, а найближчі морські - Росія, Китай, Північна Корея. ЕГП Японії дозволяє їй володіти лідируючими позиціями в світовій економіці. Від материка це держава відокремлена Охотским, Японським і Східно-Китайським морями. Водні простори Тихого океану оточують Японію з східної і південно-східної сторони. Ці омивають країну моря й океани мають дуже велике значення для неї. Вони є джерелом енергетичних, мінеральних та біологічних ресурсів. ЕГП Японії, яка має найбільш тривалі берегові лінії в світі, відкриває можливість участі цієї держави в торгових, будівельних і рекреаційних цілях. З усіма країнами здійснюється зв`язок морським шляхом.

За рахунок того, що японські острови були утворені на перетині деяких вулканічних дуг, в країні відбуваються часті землетруси. Щороку їх налічується близько півтори тисячі, однак, поверхня землі вражає їх четверта частина. Кожні десять-тридцять років повторюються найсильніші землетруси. З такою ж частотою відбуваються в цій країні цунамі - руйнівної сили хвилі, що досягають у висоту до десяти метрів. Внаслідок рухів земної кори острова схильні інтенсивної вулканічної діяльності. Це ще одна особливість ЕГП Японії. Тут налічується приблизно двісті вулканів, їх яких чинними є близько сорока.

Природно-сировинний потенціал цієї країни вкрай бідний. Рельєф її, що є на сімдесят дев`ять відсотків гірським, не пристосований для розвитку сухопутних транспортних систем. Також непридатний він і під будівництво. На частку рівнин доводиться двадцять один відсоток. Ґрунти тут різноманітні - червоноземи, жовтоземи, бурі лісові, однак, всі вони є бідними і малопродуктивними. Держава має мізерну кількість корисних копалин. Воно володіє лише непромисловими запасами міді, кам`яного вугілля, залізної руди, природного газу. Тому все необхідне країна змушена імпортувати, зокрема, дев`яносто дев`ять відсотків всіх споживаних руд, горючих мінералів - дев`яносто шість відсотків і ліси, використовуваного нею, сімдесят відсотків.

На основі придбання самих передових технологій і устаткування активно розвивається промисловість, де не останню роль відіграє професіоналізм робочої сили. В даний час промисловий комплекс цієї країни є її гордістю. Потужна енергетична галузь розвивається на привізній газі та нафті. Металургія є також однією з головних галузей промисловості. Власна металургійна база дозволяє активно розвиватися транспортного, електротехнічного, верстатобудівному і приладобудівному машинобудуванню. З виробництва суден Японія займає перше місце. Одне з провідних місць належить експорту легкових і вантажних автомобілів, мотоциклів. У світовій економіці вагому роль відіграє виробництво офісної техніки, оптичної апаратури, промислових роботів.

Не припиняється і традиційне розвиток легкої промисловості, представлене виготовленням шовкових, бавовняних, вовняних і синтетичних тканин.

Сільське господарство Японії відіграє незначну роль в загальній характеристиці цієї країни. Тому дану продукцію вона змушена імпортувати. Населення стовідсотково забезпечує себе лише рисом, а фрукти, овочі, чаї поставляє найближчий материк. Тваринницька галузь представлена рибництвом і виловом риби, за рівнем споживання і обсягами якої Японія не має конкурентів у світовій економіці.

Якщо брати до уваги суми, які витрачені на імпорт, то вони в кілька сот разів менше тих сум, які отримує держава від експорту вироблених товарів. Всьому світу Японія продає свою продукцію, починаючи від судів і автомобілів, офісної та побутової техніки, верстатів, і закінчуючи продукцією легкої промисловості. Тому, ЕГП Японії дозволяє їй утримувати провідні позиції на світовому ринку і зберігати імідж самої економічно розвиненої країни.