Локальні війни. Локальні війни за участю Збройних Сил СРСР

Друга світова війна не стала фінальною крапкою в розвитку збройної конфронтації. За статистичними даними, війська СРСР стали безпосереднім учасником близько 30 локальних війн як на території держави, так і за його територіальними межами. Причому форма участі була як непрямої, так і прямий.

Що таке локальні війни

Зовнішня і внутрішня політика держави може здійснюватися різними методами. Хтось вдається до мирного врегулювання спірних питань, хтось - до збройної конфронтації. Говорячи про військовий конфлікт, слід зазначити, що це політика, яка ведеться за допомогою сучасної зброї. Збройний конфлікт включає в себе всі протиборства: великомасштабні зіткнення, міждержавні, регіональні, локальні війни та ін. Розглянемо останні докладніше.

Локальні війни протікають між обмеженим колом учасників. У стандартній класифікації даний тип конфронтації увазі під собою участь двох держав, які переслідують в цьому протиборстві певні політичні або ж економічні цілі. При цьому військовий конфлікт розгортається на території лише зазначених суб`єктів, зачіпаючи і порушуючи їхні інтереси. Таким чином, локальні війни і збройні конфлікти - це приватне і загальне єдиного поняття.

Роль СРСР у війні в Кореї

Локальні конфлікти Холодної війни таблиця історичних дат включає самі різноманітні. Однак цей список відкривається війною в Кореї з 1950 по 1953 рр. Ця війна - протистояння між Південною Кореєю і КНДР. Основним союзником Південної Кореї виступили Сполучені Штати Америки, надаючи армії новітню техніку. Крім того, США повинні були сформувати 4 наступальні дивізії, які підтримували свого корейського союзника.

СРСР спочатку брав пасивну участь у збройному конфлікті, однак після того як стали доступні секретні плани США, фаза війни перейшла у більш активну русло. СРСР не тільки підтримав КНДР, але і планував перекидання власного контингенту на територію союзника.

За офіційними даними, втрати радянських військових у цьому конфлікті досягли від 200 до 500 тисяч чоловік особового складу. Ветерани локальних воєн, зокрема, в Кореї отримали почесне звання - Героя СРСР. До найвідоміших особистостей Корейської війни можна зарахувати Пепеляева Євгена Георгійовича, Крамаренко Сергія Макаровича, які проявили безмежну хоробрість і мужність.

Роль СРСР у В`єтнамської війні

Говорячи про війни Росії, не слід забувати і про роль радянської держави в війні у В`єтнамі. Датується військовий конфлікт 1959-1975 рр. Детермінантою конфлікту стало домагання Республіки В`єтнам на територію Демократичної Республіки В`єтнам. З посильною допомогою США, які поставляли техніку і фінансові кошти, жителі півдня приступили до каральних операцій на території сусідньої держави.

У 1964 році США стали активно брати участь у збройному конфлікті. На територію В`єтнаму був перекинутий колосальний американський контингент, який використовував у боротьбі з противником заборонену зброю. При застосуванні напалму, біологічної та хімічної зброї були зроблені обстріли житлових кварталів, що викликало численні жертви серед мирного населення.

Незважаючи на зусилля патріотичних сил, повітряна боротьба проти США була програна. Виправити ситуацію дозволила стратегічна і військова допомога СРСР. Завдяки підтримці була розкинута протиповітряна оборона, яка дозволила перевести локальні війни у В`єтнамі в більш пасивну форму. В результаті війни було відтворено єдину державу, що отримало назву Соціалістична Республіка В`єтнам. Остаточною датою завершення протистояння вважається 30 квітня 1975.

Відзначилися у В`єтнамському конфлікті Колесник Микола Миколайович - сержант радянської армії, а також старші лейтенанти Булгаков Володимир Леонідович і Харін Валентин Миколайович. Бійці були представлені до ордена Червоного прапора.

Роль СРСР у Близькосхідному конфлікті

Арабо-ізраїльські протистояння - це найбільш тривалі локальні конфлікти Холодної війни. Таблиця дат свідчить про те, що протиборство не закінчене до сьогоднішнього дня, періодично проявляючись у запеклих боях між державами.

Початок конфлікту датується 1948 роком, після того як було утворено нову державу - Ізраїль. 15 травня збройне зіткнення відбулося між Ізраїлем, союзником якого виступали США, і Арабськими країнами, підтримуваними СРСР. Основний конфлікт супроводжувався переходом територій від однієї держави до іншої. Так, зокрема, Ізраїль зміг захопити важливу з релігійної точки зору для палестинців провінцію Йорданія.

СРСР грав в даному конфлікті найактивнішу роль. Так, на прохання високопоставлених чиновників Арабських країн Радянським союзом була надана суттєва військова допомога країнам-союзникам. На території держав була розгорнута дивізія ППО, завдяки якій вдалося стримати натиск Ізраїлю та США. В результаті Попов К.І. і Кутинцев Н.М були представлені за доблесть і відвагу до звання Героя Радянського союзу.

Роль СРСР у війні в Афганістані

1978 ознаменувався переворотом в Афганістані. До влади прийшла Демократична партія, яка всіляко підтримувалася Радянським союзом. Основний курс був узятий на побудову соціалізму за подобою СРСР. Однак настільки корінний перелом подій викликав негативний відгук у місцевого населення і мусульманського духовенства.

США виступили як противагу новому уряду. Саме за допомогою Америки був створений Національний фронт зі звільнення Афганістану. Під їхньою егідою проводилися численні перевороти в найбільших містах держави. Даний факт став причиною нової війни Росії на території Афганістану.

За свідченнями, в Афганській війні Радянський союз втратив більше 14 тисяч осіб. 300 солдатів вважаються безвісти зниклими. Близько 35 тисяч людей отримали серйозні поранення в запеклих боях.

Риси локальних конфліктів періоду Холодної війни

Підводячи підсумки, можна зробити деякі висновки.

По-перше, всі збройні конфронтації носили коаліційний характер. Іншими словами, воюючі сторони знаходили союзників в особі двох великих гегемонів - СРСР і США.

По-друге, під час локальних конфліктів стали застосовуватися більш сучасні способи ведення війни, унікальна зброя, що підтверджувало політику «гонки озброєнь».

По-третє, всі війни, незважаючи на їх локальний характер, приносили суттєві економічні, культурні та людські втрати. Держави-учасниці конфліктів надовго гальмували у своєму політичному і економічному розвитку.