Подвиг народу у Великій Вітчизняній війні. Піонери-герої ВВВ

Подвиг народу у Великій Вітчизняній війні досить складно переоцінити. Такого масового самопожертви, яке проявили радянські люди в відомою світу історії, більше немає.

Втрати радянського народу

В даний час вже досить детально вивчено питання про те, скільки ж людина з боку СРСР загинуло в протистоянні з Німеччиною та її численними союзниками в роки ВВВ. Зараз мова йде приблизно про 26,6 мільйонах чоловік.

Варто відзначити, що не всі ці люди були солдатами. Більшість з них цивільні особи, яким довелося опинитися на окупованій території. У цю ж цифру були включені ще й ті втрати, які виникли в результаті підвищеної смертності на решті частини СРСР під час війни.

Бойовий подвиг радянського народу

Успіхи СРСР оплачені кров`ю солдатів Червоної армії. Кількість загиблих військовослужбовців у період Великої Вітчизняної війни складає приблизно 7 млн осіб. В дану цифру включені і ті втрати, які виникли в результаті хвороб, а також різного роду подій. Сюди віднесено і розстріляні солдати (за дезертирство та інше).

Бойовий подвиг народу у Великій Вітчизняній війні можна оцінити також і за кількістю людей, які отримали звання Героя Радянського Союзу. Серед них найбільше росіян і українців. При цьому є і чоловіки, і жінки - герої війни. Список цей складається аж з 11 506 прізвищ. Багато хто отримав це звання посмертно, виконавши свій обов`язок. Серед них є і піонери - герої Великої Вітчизняної війни, всього їх було 4 людини:

• Леонід Голіков;
• Марат Казей;
• Валентина Котік;
• Зінаїда Портнова.

Всі ці піонери, герої Великої Вітчизняної війни, крім Леоніда Голікова, отримали це високе звання вже після перемоги, коли стало можливим підвести підсумки діяльності не тільки воєнізованих підрозділів, а й підпілля.

Цивільні втрати

Велика Вітчизняна війна відрізняється від переважної більшості інших великих конфліктів тим, що основна частка постраждалих в ньому була громадянської. Тобто мирних жителів загинуло більше, ніж солдатів. Якщо чисельність військових втрат складає близько 7 млн, а загальні втрати рівні 26600000 чоловік, то кількість убитих мирних жителів сягає майже 20 млн.

Подвиг народу у Великій Вітчизняній війні характеризується ще й тим, що цивільне населення брало в ній безпосередню участь. При цьому воно полягало в:

• партизанської діяльності на окупованій території;
• фортифікаційних роботах на наближення лінії фронту під час наступу армії Вермахта;
• безперервної ударної трудової діяльності в глибині країни.

Значення перемоги радянського народу

В даний час подвиг народу у Великій Вітчизняній війні намагаються применшити. Подібний процес в значній мірі загальмовується завдяки великій кількості збережених документів, що підтверджують його грандіозні масштаби. Зараз подвиг народу у Великій Вітчизняній війні володіє важливим соціальним, ідеологічним і виховним значенням.

Що стосується соціальної сфери, то тут все дуже просто. Якби не було перемоги над фашизмом, то і світ для мільярдів людей була б зовсім іншим. У Вермахту були грандіозні плани по знищенню недостойних, на їхню думку, народів і заселення території, що звільнилася "істинними арійцями".

Ідеологічна значимість перемоги полягає в тому, що вона на багато десятиліть згуртувала народи, що входили до складу Радянського Союзу, зробивши країну міцною і здатною реалізувати практично будь-який проект.

Виховний момент визначається тим, що досі підростаюче покоління з цікавістю сприймає інформацію про Перемогу у Великій Вітчизняній війні їхніх дідів і прадідів. Сьогодні кожен школяр з підручників дізнається про те, наскільки значущим був подвиг народу. Учасники ВВВ досі запрошуються до навчальних закладів для того, щоб з перших вуст донести до представників підростаючих поколінь, як саме повинні надходити справжні сини і дочки Вітчизни у важких для неї ситуаціях.

Трудовий подвиг

Вважати, що перемога в самій кровопролитній війні добувалася суто на фронтах боїв, неправильно. Справа в тому, що без героїчних зусиль тих, хто працював на військову машину Радянського Союзу глибоко в тилу країни, ні про яке тріумфі Червоної армії не могло йти й мови. Чоловіки, жінки, люди похилого віку і діти, працюючи на знос, вже до кінця 1942 змогли налагодити виробництво військової техніки в кількості в 2 рази перевищує можливості промисловості Німеччини. І це притому, що з виплавки сталі ми поступалися в 3-4 рази.

Трудовий подвиг народу у Великій Вітчизняній війні ставиться в один ряд з військовими успіхами Червоної армії ще і з тієї причини, що основні військові виробництва спочатку розташовувалися на західній території, яка була захоплена в перші ж місяці конфлікту. Звичайно, щось вдалося евакуювати на схід, але далеко не все, та й перш ніж випускати техніку, здатну протистояти військовій машині Німеччини, необхідно було належно підготувати працівників.

Внесок партизанського підпілля

Особливо масовий характер партизанський рух отримало на території сучасних Білорусі, України та Росії. Вже до кінця 1941 року кількість загонів, що діють в тилу у окупантів, становило близько 2 тисяч. При це спочатку кістяк партизанського руху становили військовослужбовці Червоної армії, які змогли вирватися з численних "котлів", що утворилися в перші місяці протистояння. Надалі до лав партизанів вливалися місцеві жителі, в тому числі жінки і діти.

Внесок партизанського підпілля в загальну перемогу складно переоцінити. Справа в тому, що завдяки йому Вермахт втратив до мільйона своїх солдатів (всього Німеччиною було втрачено приблизно 4,7 млн військовослужбовців). Крім цього з ладу було виведено:

• близько 4000 одиниць бронетехнікі;
• 65000 автомобілів;
• 58 бронепоездов;
• 110000 вагонів і платформ.

В результаті величезна кількість техніки і солдатів армія Вермахту просто не встигала перекидати на фронт. Вони знищувалися ще на окупованій території.

Про масовість партизанського руху побічно говорить і той факт, що в 1943 році владою СРСР його учасники були прирівняні до солдатів РККА.