Що таке соціалізація? Етапи соціалізації особистості

Значуще питання про домінуючий вплив на розвиток і становлення людини або спадковою, генетичної схильності, або середовища залишається одним з найголовніших і хвилюючих уми вчених - психологів, соціологів і культурологів - протягом довгих років. Незважаючи на успіхи генетиків в розшифровуванні генетичних кодів, неможливо пояснити появу у людини певної особистісної риси чи особливостей поведінки тільки впливом спадкових факторів, так само як і соціального оточення. Практично будь-яка поведінка і наявність тих чи інших особистісних особливостей у індивіда пояснюється як генетичними факторами, так і впливом середовища. Тому першорядним стає питання не про те, хто грає головну, а хто другорядну роль у формуванні особистості - спадковість або середовище, а те, як вони при цьому взаємодіють між собою. Наш генетичний код - це одна з відправних точок розвитку, що включає фізичні та поведінкові особливості, успадковані від предків, навколишнє соціальне і культурне середовище - це ще одна відправна точка нашого розвитку, процесу, який супроводжує нас протягом усього життя і називається соціалізацією.

Соціалізація - це освоєння різних соціальних ролей, а також засвоєння етичних і культурних цінностей і норм, яке починається в ранньому дитинстві і триває до глибокої старості. Успіх процесу соціалізації залежить від трьох основних чинників:

  1. Розуміння того, що очікує від тебе оточення відповідно до правил суспільства.
  2. Зміни поведінки у відповідь на ці очікування.
  3. Конформізму, тобто бажання і прагнення слідувати суспільним нормам і правилам.

Етапи соціалізації



Тривалий процес входження, адаптації та осягнення різних громадських ролей має свої етапи. Етапи соціалізації, або її періоди, поділяють на первинні та вторинні. Первинні починаються в дитинстві, коли в основному формується особистість людини. Це дуже важливі і значущі її періоди, істотну роль в яких грає саме близьке оточення (батьки, інші родичі та друзі), це становлення і розвиток міжособистісних відносин. Первинні періоди соціалізації - це періоди осягнення та освоєння міжособистісного спілкування, вони сприяють тому, що людина стає повноцінним членом суспільства.

Більш пізні етапи соціалізації людини прийнято називати вторинними. Вони відносяться до другої половини його життя, коли він стикається з різними суспільними інститутами - державою, армією, навчальним і виробничим колективом, вплив яких на становлення і розвиток індивіда більш значуще і відчутно вже у свідомому віці. Вторинні етапи соціалізації - це етапи, які дозволяють вже соціалізованої особистості осягати нові соціальні ролі, входити в невідомі, але важливі області об`єктивного світу.



Де можна провести межу між первинними і вторинними періодами соціалізації? Як правило, прийнято вважати, що етапи соціалізації особистості змінюють один одного при досягненні нею політичної, економічної та соціальної самостійності, а саме, отримання паспорта, професії та роботи, створення сім`ї і т.д.

Процес соціалізації - процес взаємодоповнюючий і двосторонній. Входячи і осягаючи систему соціальних зв`язків, індивід набуває значимий для себе досвід, з іншого боку, в процесі діяльнісного засвоєння соціального середовища він не пасивно приймає отриманий досвід, а перетворює його у власні установки, цінності й орієнтації.

Соціалізація обов`язково проходить при чиємусь стороннього участі і допомоги. Людей та установи, з якими людина стикається при осягненні соціального досвіду, називають агентами соціалізації. Так само як і етапи соціалізації, агентів поділяють на первинних (близьке значуще оточення) і вторинних (суспільні інститути та установи, їх адміністрація, представники і т.д.).

Соціалізація - це не просто процес дорослішання, це послідовне збагнення особистістю незнайомих, але значущих для неї норм і ролей, триваюче протягом усього життя. Етапи соціалізації збігаються з основними життєвими циклами людини, які позначають головні події його біографії.




» » Що таке соціалізація? Етапи соціалізації особистості