Східні слов'яни

Східні слов`яни, по перше письмовими свідченнями, виділилися з індоєвропейської спільноти до середини 2 ст. до н. е. До наступного тисячоліття вони стали дуже численні і впливові в навколишньому світі. Так, згадки про східних слов`ян почали з`являтися у арабських, римських, візантійських, грецьких авторів. Стародавні автори називали цих людей «склавинами», «антами», «венедами», говорячи про них як про племена «незліченних».

Східні слов`яни в період великого переселення стали відтісняти іншими народами. В результаті почалося слов`янське дроблення. Частина народу залишилася в Європі. Пізніше вони стануть називатися південними слов`янами. Від них відбудуться серби, болгари, хорвати, чорногорці, боснійці, словенці. Інша частина народу переселилася на північні території. Вони стали називатися західними слов`янами. Від них відбулися поляки, чехи, словаки. Західні та південні народності були захоплені іншими народами.

На думку вчених, решта слов`янського народу не захотіла нікому підкорятися. Люди переселилися на Східноєвропейську рівнину (на північний схід). Таким чином, з`явилися східні слов`яни. Походження білорусів, росіян і українців пов`язують саме з цими переселенцями.

Необхідно відзначити, що багато племен при переселенні кинулися на руїни Римської імперії, в Центральну Європу. Під натиском загарбників в 476 році нашої ери Рим упав. На його території вторглися варвари створили свою державність, використовуючи культурну спадщину римлян.

Східні слов`яни вирушили на територію, де не було ніякого культурної спадщини. Одна частина народу вирушила до озеру Ільмень. Через деякий час на цьому місці буде заснований древнє місто Новгород. Інша половина східних слов`ян вирушила до нижнього і середній течії Дніпра. У цьому місці буде заснований Київ.

Східні слов`яни вже в 6-8 століттях розселилися по всій Східноєвропейської рівнині. Однак на цій же території жили інші народи. Балтійське узбережжя і північ були заселені балтійськими (латиші, литовці) і угро-фінськими племенами (естонці, фіни, угри (угорці), мансі, ханти, комі). Необхідно відзначити, що колонізація території була мирною. Східні слов`яни та їхні сусіди на цій території вжилися один з одним.

Однак ситуація на південному сході і сході була дещо іншою. На тій території до Східноєвропейської рівнині примикала степ. Тут сусідами слов`ян були степові кочівники - тюркська група. У той час народи, спосіб життя яких сильно відрізнявся (осілі і кочівники), ворогували часто між собою. За рахунок набігів на осілі племена існували кочівники. Таким чином, практично 1000 років історії східних слов`ян складалися в боротьбі з кочовими степовими племенами.

Тюрки створювали свою державність на південно-східних і східних кордонах слов`янських поселень. У середині 6 століття існував Аварський каганат - тюркське держава. Візантія в 625 році розбила це держава, Аварський каганат перестав існувати.

У 7-8 століттях на цій же території виникає інша держава - Булгарское царство. Засновують його інші тюрки. Через деякий час ця держава розпалася. Частиною булгар, що пішли до середньої течії Волги, була утворена Волзька Булгарія. Інша частина народу переселилася до Дунаю. Тут вони утворили Дунайську Булгарію. Пізніше прийшлі тюрки злилися з місцевими південними слов`янами. Таким чином, сформувався новий етнос, який взяв ім`я переселенців болгарів.

Після відходу булгар степи були зайняті печенігами (нові тюрки). На території нижньої Волги і степів між Азовським і Каспійськими морями напівкочовими тюрками був створений Хозарський каганат. Над східнослов`янськими племенами було встановлено панування хазар, які отримували від деяких племен данину аж до 9 століття.