Володимир Красне Сонечко

Кінець сімдесятих років 10-го століття ознаменувався приходом на княжий трон в Києві молодшого сина Святослава - Володимира. Особисті якості нового правителя, його характер притягували людей до нього. Під час свого князювання він умів розмовляти з простими людьми, дбав про хворих, роздавав подарунки, не відрізняючись при цьому завзятість і буваючи іноді зарозумілим і несправедливим. За широку душу, його хлібосольство разом з просвітницькою, творчої і полководницької діяльністю правитель отримав прізвисько «Красне Сонечко». Молодший син Святослава став героєм билин і сказань.

Володимир Красне Сонечко, біографія якого насичена різними подіями, правил без малого сорок років. Головною подією на протязі його правління є, безумовно, прийняття Християнства і Хрещення Русі. Сталося це в 988 році.

Зійшовши на трон, князь Володимир Красне Сонечко почав замислюватися про зміцнення влади. Він почав зводити язичницькі святилища і повсюдно встановлювати ідолів. Будучи у вигнанні, варяги спиралися на їх силу. Крім того, слов`яни в той період, шануючи богів Перуна, Сімаргла, Велеса та інших, жили за законами язичництва.

У перші десять років Володимир Красне Сонечко встановив перед князівським теремом дерев`яний ідол головного, на його думку, бога Перуна. За літописними свідченнями ідолопоклонство отримало найбільше поширення саме на початку князювання молодого правителя.

З метою зміцнення держави Володимир Красне Сонечко здійснив велику кількість походів на сусідні території. Після оголошення війни польським слов`янам, молодий правитель захопив деякі укріплені міста і приєднав Червону Русь (Прикарпаття). Після, відправившись на північний схід, він приборкав не бажали віддавати данину в`ятичів. Звідти Володимир Красне Сонечко попрямував на північний захід, на території древнього племені литовців - держави ятвягів.

Збереглося кілька свідчень про те, як і де проходило хрещення правителя Київської Русі. Згідно з одними джерелами, ця подія відбулася в самому Києві, згідно з іншими - у місті Василеві (у Київській області).

Деякі свідчення називають Коростень (Херсонес) містом хрещення Володимира. На ці території російський правитель організував черговий похід. У ті часи ця кримська фортеця належала Візантії і досить довго чинила опір навалі Володимира. Згідно з легендою, правитель Русі дав обітницю хреститися в разі, якщо фортеця буде їм взята. Після тривалого опору жителі Коростені змушені були здатися. Однак для київського князя цього було мало.

Після взяття фортеці Володимир відправляє в Константинополь, правлячим тоді Костянтину і Василю, попередження, що готовий йти і на столицю Візантії. При цьому російський князь був згоден і на світ, у випадку якщо в дружини отримає Анну - сестру візантійських правителів. Однак брати визнали непристойним видавати свою християнську сестру за ідолопоклонника, про що і дипломатично натякнули князю, запропонувавши прийняти християнство. Разом з прийняттям їхньої віри, візантійські правителі обіцяли віддати Анну. Російський князь пішов на такі умови.

Після свого хрещення, Володимир хрестив своїх дітей, велика кількість знатних і простих киян. Ідоли він наказав скинути в Дніпро.

Протягом наступних 25-ти років на території Київської Русі було споруджено більше 300 православних храмів, які стали центрами поширення культури християнства.

Разом з Православ`ям прийшла на Русь і писемність, і книжкове просвітництво. Після хрещення в державі виникають школи, в яких викладають священики.

Подальше правління Володимира було пов`язано з безпечним існуванням і єдністю Київської Русі. Їм були здійснені походи на території Північного Кавказу, до Каспійському морю, до Волги. На нових кордонах держави зводилися оборонні рубежі, будувалися міста, фортеці, сигнальні вежі, земляні вали. Таким чином, були споруджені фортеці на Трубежі, Десні та інших річках.

Помер київський князь Володимир у Берестові, 15 липня 1015 від раптової недуги, не обравши спадкоємця трону.