Хрещення Русі

Безсумнівно, одна з подій, що визначили розвиток нашої країни на роки і навіть тисячоліття вперед - це Хрещення Русі. Незважаючи на те, що в історії за цією подією була закріплена певна дата, 988 г, насправді, хрестили Русь дуже і дуже довго.

З давніх часів відомі поодинокі випадки звернення слов`ян у християнську віру. У числі інших хрестилася і княгиня Ольга. Правда, про причини її вчинку історики сперечаються. Хтось каже, що вона увірувала в єдиного Господа, інші вважають, що у цього вчинку була політична підоснова. Існує навіть красива легенда, згідно з якою Ольга, любила свого чоловіка, відмовлялася після його смерті вдруге виходити заміж. І це не викликало особливих проблем, поки до неї не посватався імператор Костянтин. Відмовити такому нареченому було складно з причини можливих політичних наслідків. І Ольга погодилася. А так, як імператор був православним, то для шлюбу з ним Ольга повинна була похреститися, і вона попросила його стати її хрещеним батьком. Коли ж після обряду хрещення Костянтин зажадав назвати дату вінчання. Ольга відповіла, що батько не може стати чоловіком дочки і поїхала в Київ. Звичайно, це всього лише легенда, яка не має нічого спільного з реальними фактами. Хрещення Ольги було одним з перших кроків, які наблизили Хрещення Русі.

А от її син, Святослав, християнську релігію не підтримав. Зволів залишитися вірним вірі предків. Як втім, і онук Ольги, Володимир. Спочатку він також був затятим шанувальником політеїзму. Це не завадило йому згодом похреститися самому і охрестити весь Київ в 988 році, саме цей момент і увійшов в підручники як Хрещення Русі.

Зараз вже важко сказати, чи дійсно Володимир увірував, або ж це був цілком і повністю політичний вчинок. Втім, величезного впливу політичної ситуації на його рішення спростувати не можна в жодному разі. Його розумом володіла ідея згуртування російського народу, якому серйозно заважала роз`єднаність релігійних переконань, адже на території Київської Русі жило безліч племен, кожне зі своїми богами.



Перша спроба об`єднання була зроблена під егідою язичництва. Біля Києва за наказом Володимира було споруджено капище, де було встановлено п`ять ідолів, п`яти різних слов`янським богам. Таким чином, він хотів створити єдиний пантеон богів, який міг би стати ядром об`єднання племен. Однак його очікування не виправдалися.

Тоді він став шукати інший метод. Будучи впевненим, що адекватний результат дасть тільки релігійне об`єднання, він взявся за вивчення інших вірувань і культів. Достовірно відомо, що він активно спілкувався на ці теми не тільки з Візантією. Також він розглядав як можливий варіант і іслам, і католицизм і навіть підтримував контакти з Хозарський каганат. Однак вибрав він у підсумку саме православ`я, наблизивши цим Хрещення Русі. Причини такого рішення цілком зрозумілі.



Перш за все, Візантія була для Русі найбільш бажаним союзником. Крім того, саме в цей час Василь II, імператор Візантії, шукав союзників проти свого суперника, що претендує на трон. І він намагався заручитися підтримкою Володимира і русичів, запропонувавши Володимиру в замін шлюб зі своєю сестрою, принцесою Анною. Плюси цього шлюбу для російського князя очевидні і він погодився допомогти імператору, а також прийняти хрещення, так як язичник одружитися з православної не міг.

Однак після того, як російський князь виконав свою частину домовленості, Василь почав тягнути час, так як насправді таке спорідненість його не так вже й влаштовувало. Володимиру довелося домагатися того, що було йому обіцяно. Для цього він захопив місто Корсунь (нині Херсонес) і запропонував його імператору як викуп за наречену. Шлюб був укладений.

Саме після цього і відбулося Хрещення Київської Русі. Звичайно, показово загнавши в річку все населення Києва і скинувши в неї ж ним же самим встановлених ідолів, всіх проблем, пов`язаних з прийняттям нової віри він не вирішив. Багато людей ще довго опиралися його вирішення. Особливо негативно його прийняли в Новгороді, де спочатку княжив Володимир. Його вважали відступником і не могли пробачити зради батьківської віри.

Насильницьких заходів князь застосовувати не хотів, він вважав за краще влаштовувати відкриті обіди та благодійні акції, під заступництвом церкви. Проте зовсім обійтися без насильницького насадження віри не вдалося. У багатьох місцях хрестити доводилося вогнем і мечем.

Хрещення Русі мало колосальні наслідки, саме воно дозволило зробити величезний крок вперед в культурному та соціальному розвитку держави.




» » Хрещення Русі