«Буря в пустелі»

У 1991 році закінчилися безрезультатно все наполегливі спроби, що робляться світовим співтовариством, переконати режим Хусейна вивести армію з Кувейту. В результаті антиіракська коаліція, багатонаціональні сили якої були сконцентровані в районі Перської затоки, розгорнули військові дії відповідно до мандату РБ (Ради Безпеки) ООН. Операція стала умовно називатися «Буря в пустелі».

Багатонаціональні сили були представлені побічно або прямо 34 країнами на чолі з США. За якістю боєприпасів і озброєння, бойовими можливостями перевага була на боці Америки і її союзників.

Згідно з повідомленнями іноземних ЗМІ, загальний задум, який містила операція «Буря в пустелі», припускав ведення бойових дій в кілька етапів.

Перший етап передбачав удар по ключових військам і об`єктам, як на території Іраку, так і Кувейту. При цьому передбачалося застосувати авіацію, сили ВМС і морської піхоти, а також крилаті ракети «Томахок». Першочерговими об`єктами, на які була спрямована «Буря в пустелі» були системи протиповітряної захисту, бойова авіація, стартові ракетні позиції («земля-земля»), зони зосередження військ, найголовніші пункти військового та державного управління.

Другий етап військових дій передбачав виведення з ладу найважливіших елементів військово-промислового іракського комплексу, а також інфраструктури Іраку. З використанням крилатих ракет «Томахок» і серій систематичних ударів авіації планувалося також знищити механізовані і танкові з`єднання країни.

На третьому етапі «Буря в пустелі» повинна була перейти в наземні наступальні руху спільними зусиллями з`єднань морської піхоти і сухопутних військ за підтримки літаків палубної, тактичної та стратегічної авіації спільно з силами спеціального призначення, аеромобільними і повітряними десантами.

На четвертому етапі військові дії полягали в наступах підрозділів морської піхоти і сухопутних військ, завершальних розгром у Кувейті іракських військ, з метою відновлення його територіальної та державної цілісності.

Передбачалося провести операцію протягом двох-трьох тижнів. В результаті іракським збройним силам мав бути завдано непоправної шкоди в техніці і живих силах. Крім того, передбачалося, що «Буря в пустелі» значно підірве військово-економічні можливості, що, в свою чергу, призведе до абсолютної капітуляції режиму Хусейна.

Однак на практиці бойові дії відбувалися не зовсім відповідно до того, що було намічено планом. Це, в свою чергу, посилило конфлікт. «Буря в пустелі», почавшись несподівано в 1991 році, 17 січня вночі, дозволила дезорганізувати іракську систему керівництва військовими силами, частково усунути об`єкти протиповітряної захисту Іраку.

Однак з другого дня військових дій, армії багатонаціональних сил було вчинено опір ВПС і наземними засобами ППО супротивника. Іракський уряд здійснило оперативну маскування, використовуючи заздалегідь підготовлені помилкові радіомережі і об`єкт, вогневі і стартові позиції, запасні аеродроми.

Після деяких коливань антиіракська коаліція (США і їх союзники) обрала варіант продовження авіаційної кампанії, завдаючи систематичні ракетно-бомбові удари. Разом з цим проводилась підготовка підрозділів морської піхоти і сухопутних військ до початку широкомасштабної операції.

Необхідно відзначити, що продовження нанесення повітряних ударів змінило характер і мета війни, так воно спрямоване було вже на усунення іракської економіки. Вийшовши за рамки резолюції РБ ООН, яка вимагала «звільнення Кувейту», військові дії велися в інтересах повалення правлячого режиму шляхом нанесення військово-економічним потенціалом непоправного збитку.

Таким чином, продовження війни збільшувало кількість проблем, непередбачуваних за характером наслідків.