Правоохоронна діяльність
Правоохоронна діяльність - це вид державної діяльності. З її допомогою спеціально уповноважені органи охороняють право, застосовуючи юридичні заходи впливу відповідно до закону і неухильно дотримуючись встановлений ним порядок.
На жаль, поняття правоохоронної діяльності і в нашій конституції, указанно нечітко, навіть розмито. Це ускладнює роботу регулюють її органів.
Правоохоронна діяльність або особи, її провідні, виконують такі функції:
1. Здійснюють конституційний контроль.
2. Надають юридичну допомогу.
3. Виявляють, припиняють і попереджають правові порушення.
4. Відновлюють порушені права.
5. Карають правопорушника, у випадках, коли неможливо відновити порушення права і т. Д.
Навіщо вона потрібна?
Правоохоронна діяльність здійснюється з метою:
- охорони індивіда, його свобод і прав-
- охорони суспільства, його духовних і матеріальних ценностей-
- захисту країни, її суверенітету, конституційного ладу і державної цілісності.
Її заснування:
Правоохоронна діяльність завжди ґрунтується на законах - принципах, закладених в конституції держави, серед них такі:
1) законность-
2) пріоритет свобод і прав людини і громадянина-
3) рівність перед законом громадян країни і юридичних осіб.
Яка вона?
Правоохоронна діяльність володіє такими рисами:
- Може бути покладена тільки на державні органи, спеціально для цього уповноважені. У відношенні їх законодавство встановлює жорсткий порядок організації, складу і функціонування.
- Комплектують ці органи відповідні фахівці, як правило - юристи. Присвоєння собі іншими особами прав на здійснення правоохоронної діяльності неприпустимо, і за певних умов може розцінюватися як злочин.
- Вона служить для захисту прав особи і суспільства, а також держави від нечестивих, злочинних і будь-яких інших зазіхань.
- Вона може здійснюватися тільки юридичними методами впливу. Залежно від характеру питань, у правоохоронних органів є право застосовувати щодо порушників відповідні заходи громадського та державного впливу. Це робиться з метою відновлення і зміцнення правопорядку і законності. Сюди відносять державне стягнення, примус і відновлення. Можуть прийматися заходи аж до кримінального покарання, яке застосовує виключно суд.
- Покарання повинні застосовуватися відповідно до вимог законодавства, яким встановлюються їх підстави і конкретність. Порушення вимог закону, допущені в ході правоохоронної діяльності, можуть самі по собі виявитися правопорушеннями, що тягне дисциплінарну та кримінальну відповідальність.
- У кожному окремому випадку початок діяльності правоохоронними органами повинно мати вагомий привід - повідомлення про наявність злочину або іншого правопорушення або необхідність попередження таких. У всіх інших ситуаціях у правоохоронних органів немає права втручатися в життя громадян, в діяльність приватних і громадських організацій, державних органів.
- Її здійснюють в установленому законом строгому порядку. Будь-які відступи від цього порядку самі по собі можуть бути правопорушенням тій чи іншій мірі серйозності.
- Обгрунтовані, законні рішення, які приймають правоохоронні органи, підлягають до обов`язкового виконання будь-якими громадянами і посадовими особами. Їх невиконання тягне санкції для правопорушників. Вони встановлюються місцевим і державним законодавством.