Татаро-монгольське іго
У 13 столітті Русь була змушена вести досить важку боротьбу проти різних іноземних загарбників. На державу зі Сходу наступали татаро-монгольські завойовники. З Заходу російська земля відчувала агресію з боку хрестоносців - датських, шведських та німецьких лицарів.
Результат протистояння став багато в чому визначальним фактором в історичній долі народів Росії, вплинувши на їх державне, економічний і політичний розвиток згодом, а також призвів до досить значних змін у політичній та етнічної карті Середньої Азії та Східної Європи.
Татаро-монгольське іго стало для російської держави найбільш руйнівним іноземним навалою. Золота Орда надовго призупинила економічний розвиток країни, підірвала культуру, зруйнувала сільське господарство.
Татаро-монгольське іго на Русі зумовило падіння значення міст в політичному і громадському житті. Руйнування, пожежі, полон грамотних ремісників спровокували зникнення багатьох складних професій на дуже тривалий період. Наслідки татаро-монгольського ярма руйнівно позначилися і на прикладному та образотворчому мистецтві. Надовго було призупинено будівництво в містах.
Одним з найбільш важких наслідків вважається посилення на Русі роз`єднаності, відокремлення окремих областей в державі. Ослабіла держава не могла відстоювати деякі південні і західні райони, які захопили литовські і польські феодали. Татаро-монгольське іго завдало серйозного удару по торговельним зв`язкам держави із Заходом. Зберегти їх вдалося лише Смоленська, Полоцька, Вітебська, Пскова і Новгорода.
В результаті навали монголо-татар різко скоротилася чисельність російського населення. Особливо це торкнулося міст. Загинуло дуже багато людей, не менша кількість було поневолене. Деякі зруйновані села і міста так ніколи і не змогли відновитися. Загинуло багато дружинники, князі. Смерть феодалів надовго призупинила формування і розвиток землеробства.
Відродження зруйнованих селищ і міст багато в чому було утруднено. Татаро-монгольське іго зобов`язувало населення платити непосильну данину. Значний обсяг національного доходу країни йшла в Орду.
Країна була ослаблена постійним і тривалим протистоянням натиску загарбників. В якійсь мірі руські землі стримували подальші походи золотоординців.
Незважаючи на всі труднощі, російський народ зміг зберегти свою національну самостійність і самобутність, більше того, зміг протистояти і, в підсумку, вигнати ворога зі своєї землі.
Татаро-монгольське іго, головним чином, виражалося у сплаті данини. Слід зазначити, що на відміну від держав Прикаспію, Північного Причорномор`я і Середній Азії Золота Орда не претендувала на пряме включення до свого складу російських земель.
В кінці 13 століття ординці були змушені перекласти збір данини на руських князів. Сталося це внаслідок численних народних виступів проти збирачів данини (баскаків). Баскаки згодом були відкликані з усіх російських міст. Це знизило можливість Орди втручатися у внутрішньополітичний розвиток Русі.
Монголо-татари намагалися не посягати на релігійний спосіб життя захопленого народу. Вони в деякому роді ставилися терпимо до інших віросповідань. Часто російське духовенство було союзником ординцям. Це обумовлено тим, що православна церква виступала проти католиків. Папа Римський, у свою чергу, був ворогом монголо-татар. Крім того, в перший час російське духовенство підтримувало тих князів, які були згодні на співіснування з Ордою. Монголо-татари ж звільняли церковних служителів від данини, передавали їм охоронні грамоти на майно церкви.