Психологія Емоцій

Психологія емоцій в сучасній науці розроблена в набагато меншому ступені, ніж інші області психологічної науки. Емоції і почуття в психології стали предме6том вивчення досить давно, проте до цих пір залишається багато прогалини в цій галузі знань.

Кожне психічне явище виконує дві функції - відображення і регуляцію. При цьому емоційні явища ці функції здійснюють не так, як пізнавальні процеси, такі як мислення, пам`ять, сприйняття, відчуття, уяву і т.д.

Психологія емоцій вивчає первинні форми відображення, які набагато давніші, ніж усвідомлені та опосередковані промовою процеси пізнавального характеру. Головним їх призначенням є сигналізування про користь чи шкоду для організму певних явищ навколишнього світу.

Існує така експериментально доведена емоційна первооценка як «первовіденія». Вона передує більш логічною, усвідомленої і розгорнутої оцінці. Про це пишуть Е. Артем`єва, К. Обухівський та інші. Емоції несуть друк зв`язків з бажаннями і глибинними потребами людини. Саме ця найтісніший зв`язок з потребами і є найважливішою ознакою емоцій.

Психологія емоцій звертається до складним внутрішнім регуляторам діяльності людини, які емоції виконують через мотиви. Характерно, що досить часто мотиви поведінки залишаються для самої людини неусвідомленими. Така особливість емоцій (зв`язок з несвідомим) істотно відрізняє їх від пізнавальних процесів, здійснюваним переважно під чітким контролем свідомості.

Сучасна психологія емоцій не дає чіткого визначення свого об`єкта дослідження. Тобто чіткого формулювання того, що входить в поняття «емоції» фактично не існує. Це можна простежити в тих галузях психології, які досліджують різні емоційні стани. Приміром, психологія самотності займається вивченням однією з найскладніших проблем психології емоцій. Складність представляє те, що самотність у сучасному світі стало синонімом індивідуального успіху і головною умовою становлення особистості. З точки ж зору психології, самотність - це проблема індивіда, яка часто стає проблемою соціальною. Досліджувати коріння проблеми і знайти її розгадку намагаються вже давно: у витоків стоїть З. Фрейд.

Існує безліч різних емоційних станів: страх, стрес, тривога, фрустрації, напруженість і т.д. Примітно, що багато емоційні стани мають спільні характеристики і тому недостатньо чітко розрізняються. Багато в чому вони перегукуються з іншими станами: психічними, нервовими, функціональними та ін. Така невизначеність змісту терміна «емоції» сильно ускладнює наукові дослідження в цій галузі знань.

Концепція емоцій враховуємо цілісний фактор соціального досвіду, який є культурно-історичної детерминацией всіх психічних явищ. Соціальна детермінація пояснює виникнення певних емоцій, а також визначає форми їх вираження.

Загальна психологія емоцій повинна включати аспекти емоційних станів і уявлення про механізми, за допомогою яких емоції реалізуються, тобто про психофізіологічні закономірності, що забезпечують їх існування.

Психологія емоцій досліджує як окремих емоційні стани, так і індивідуальні особливості емоційного життя людини.

Основні емоційні стани, властиві людині, діляться на емоції, почуття й афекти. Перші два поняття виражають сенс певних життєвих ситуацій для людини з точки зору актуальних потреб. Викликатися емоції можуть і реальними, і уявлюваними ситуаціями. Вони сприймаються людиною як внутрішні переживання. У зовнішньому поведінці вони проявляються відносно слабко. Супроводжуючи поведінкові акти, вони навіть не завжди усвідомлюються людиною. Тому емоційний досвід завжди ширше досвіду індивідуальних переживань.