Критичний реалізм

Критичний реалізм в літературі і його основні творчі принципи формувалися в суспільстві, класова структура якого знаходилася в класично-буржуазної формі. У тих умовах дійсно існувала тільки ця одна соціальна форма. Уявлення ж людей про якийсь "безкласове" суспільстві були суто теоретичними. І в цих умовах приналежність, факт прикріплення людини до певної соціальному середовищі являв собою непорушну закономірність, ставши духовним і художнім способом сприйняття і освоєння життя.

Разом з тим, соціально-класова визначеність прийшла в критичний реалізм не в формі звичайного відтворення того чи іншого соціального типу. Не було її поява і самостійним процесом. Критичний реалізм відбивав творчий синтез цього детермінізму із зацікавленим, суспільно активним ставленням до життя.

Цей синтез явно проглядається в історичній зв`язку індивіда з його соціально-класової структурою. Критичний реалізм характеризує цей взаємозв`язок як ворожу особистості, сковує можливості і прагнення людини. Пануюча середу існувала, пригнічуючи, спотворюючи, руйнуючи людські родові якості. Критичний реалізм - це відображення страждань і крайньої убогості трудового населення.

Створені картини правдиво характеризують соціальну особливість тієї дійсності, являє собою замкнутість і ворожість по відношенню до цілісної і вільної життя людини. Цей принцип був основою критичного реалізму. Життєве сприйняття, що освоює класову систему, проявляв ворожість не тільки до рухів свого, але і наступних часів, правдиво відтворювалося в мистецтві.

Критичний реалізм встановлює не об`єктивну, а суб`єктивну зв`язок між узкосоціальнимі типами і суспільним розвитком. Проявляється цей зв`язок у формі вивчення соціальних обставин, а також у вигляді внутрішнього прагнення людини до звичайного, вільному, не підданому впливу соціуму спілкуванню з іншими людьми.

Найчастіше в літературі того часу це прагнення виражалося у формі любові - почутті, що не визнає ніяких громадських класифікацій і розмежувань. Воно могло зародитися між людьми, що мають різні погляди і займають різне становище. Разом з тим, прагнення могло виражатися в утвердженні себе в сфері діяльності, корисної для суспільства. Більш того, індивід у деяких випадках намагався зміцнити принцип безкорисливих, несоціальних, вільних людських відносин як нормальне спілкування людей один з одним.

Разом з цим, література критичного реалізму всі спроби людини жити "по-людськи", з чистими почуттями і безкорисливими прагненнями призводить до конфлікту з існуючою навколо нього системою. Скрізь робиться наголос на виключно позитивні людські якості: чесність селянина, порядність буржуа, чеснота інтелігента, благородство дворянина.

Формування мистецтва критичного реалізму відбувалося в тісному зв`язку з загальнодемократичними рухами народів Європи. Тут слід зазначити і протистояння французів проти монархії Бурбонів, а згодом проти прагнення великих буржуа до різних форм політичного та економічного панування. В цей же час відбувалася боротьба англійського народу за демократію в державі, проти того ж буржуазного панування. Слід сказати і про більш ніж столітньому опорі німецької нації та її боротьби за буржуазно-демократичні реформи. У Росії було сформовано антифеодальний рух на початку 19 століття, що включало революційне дворянство, а згодом і інші соціальні верстви - робітників, селян, різночинців, буржуазію.