Класифікація витрат на виробництво

Ефективність будь-якого виробничого процесу залежить від вивіреного обліку виробничих витрат. Класифікація витрат на виробництво ведеться за групами: по області виникнення (цехи і виробничі ділянки), за характером виробничої діяльності. За своїм характером виробництва можуть бути основними, це ті, в яких реалізується сам виробничий процес і надаються послуги. До допоміжних виробництв зараховують ті, які не стосуються виготовлення продукції, а займаються його обслуговуванням. Класифікація витрат на виробництво за елементами витрат зазначає, що конкретно витрачено на виготовлення продукції і має окремі елементи витрат в загальній масі витрат. За статтями витрат, або калькуляції, виділяють: різні матеріали та сировину, відходи поворотні, послуги, надані сторонніми підприємствами, які носять виробничий характер, придбані напівфабрикати та інші вироби, паливно-енергетичні компоненти для технологічних цілей, зарплата безпосередньо виробничого персоналу, відрахування соціального характеру, витрати, пов`язані з підготовчими виробничими роботами, загальногосподарські та загальновиробничі витрати, втрати зважаючи шлюбу. Цей перелік можна з упевненістю розширити такими елементами, як: інші витрачання виробничої спрямованості, витрати, пов`язані з реалізацією, і собівартість продукції повна. Класифікація витрат на виробництво, пов`язана зі способом включення в собівартість, має на увазі під собою витрати прямі і витрати накладні. Під прямими витратами прийнято розуміти витрати, які, виходячи з первинної документації, відносять на витрати конкретного виду виробленої продукції. Під непрямими, або інакше накладними, витратами розуміють витрати, що відносяться до більшості видів робіт і послуг. Сюди входять освітлення та опалення виробничих площ, робота технологічного обладнання. Залежно від обсягів виробництва виділяють змінні витрати - це ті, які схильні до найбільших коливань і знаходяться в прямо пропорційній зв`язку з обсягом товарів, що випускаються. Умовно-постійні витрати - цей вид витрат також залежимо від обсягу продукції, що випускається. Сюди зараховують витрати по виплатах зарплати працюючого персоналу, а також відрахування в амортизаційний фонд. Класифікація витрат на виробництво грунтується на об`єктах, щодо яких обчислюються ці витрати, і включає до свого складу безліч видів витрат, поділюваних за окремими ознаками.

Класифікація витрат собівартості

Окреме місце в різних системах обліку витрат займає їх класифікація. Класифікація витрат собівартості поділяє витрати на непрямі і прямі, що залежить від технологічних процесів, а також постійні та змінні. Витрати прямі зазвичай прийнято враховувати за дебетом рахунка більш відомого під №20 за найменуванням «Основне виробництво». Такі витрати можна віднести на певний вид продукції. Розміри таких витрат знаходяться поза залежністю від обсягів випуску товарів, і зменшити їх можна тільки лише за допомогою зростання масштабів діяльності виробничої спрямованості. Непрямі витрати ув`язані з управлінням підприємством, витратами на реалізацію продукції і обслуговуванням основного виробництва.

Класифікація витрат за статтями

Серед всієї маси класифікаційних ознак витрат особливе місце займає класифікація витрат за статтями. У цих цілях витрати, що є виробничими, ділять на накладні та основні. У складі накладних витрат прийнято враховувати витрати, які йдуть на експлуатацію обладнання та його зміст. У цю категорію також варто відносити витрати по управління виробничими ділянками та підприємством в цілому. Крім цього, витрати, які пов`язують з реалізацією і виробництвом продукції, в калькулюванні та облік собівартості також поділяються за окремими статтями.