Структура політології

Структура і функції політології є логічно вибудуваний, цілісний комплекс знань про організацію політичного життя. Процес оновлення відбувається в той чи інший період часу у всіх сферах життя. Зі збільшенням внутрінаучних статусу гуманітарного знання підвищується значення і певних галузей науки. Зокрема, останнім часом увага дослідників звернена на об`єкт політології. Найважливішим аспектом у цій галузі вважається виявлення причини, а не цілі діяльності.

Термін "політологія" утворений двома грецькими словами "politike" і "logos", що дослівно означає "політична наука". "Наука" (дослівно означає "знання") визначається як система безперервно розвивається знання. Ця система покликана адекватно відображати в поняттях об`єктивну дійсність.

Структура політології полягає (в загальному сенсі) з практичного і теоретичного знання. Кожне знання має, безумовно, свої особливості.

Практичне спрямування займається дослідженням проблем перетворення політичних процесів, аналізує засоби і шляхи, за допомогою яких здійснюється цілеспрямований вплив на політичну дійсність. Крім того, теоретичне напрямок передбачає розробку конкретних рекомендацій щодо досягнення практичного результату. При цьому велика увага приділяється техніці та технології організації влади, конкретної діяльності різних політичних інститутів, виборчим кампаніям. Важливе значення при вивченні мають і особливості поведінки у відповідній сфері різних соціальних груп. Висновки, отримані в ході прикладних досліджень, можуть бути базою для формулювання теоретичних положень.

Теоретичне спрямування сприяє формуванню фундаментальних знань. В даному випадку структура політології включає в себе методи і методологію, концептуальний апарат наукових досліджень.

В цілому галузь науки покликана розкрити чинники формування, природу, способи інституціоналізації та функціонування системи. Разом з цим структура політології включає в себе методи визначення основних тенденцій і закономірностей, що діють у громадській політичній сфері, а також стратегічних пріоритетів. На підставі всього цього виробляються довгострокові цільові установки і перспективи подальшого розвитку процесів. Структура політології, крім того, включає в себе прийоми, за допомогою яких політика відбивається як спосіб боротьби і утримання влади, метод і форма владарювання. В цілому ця наукова галузь виробляє методологію аналізу, прогнозування та технологій, що грунтуються на теоретичному баченні питання і на результатах емпіричного пізнання.

Будучи самостійною дисципліною, політологія володіє своїм апаратом категорій і системою методів дослідження політичної дійсності.

До категорій відносять найбільш загальні визначення, які відображають зв`язки явищ і характерні риси, що мають істотне значення. У політології створено певну кількість понять, які є інструментами вивчення.

У першу групу включають визначення, що дозволяють пояснити предмет, об`єкт науки. У другу групу входять поняття, що дозволяють аналізувати сили і структури, що є для політичної еліти, лідерів засобами або метою. До таких понять, насамперед, слід віднести "панування", "влада", "порядок". У третю групу входять визначення, пов`язані з вивченням політичних інститутів. Четверта група понять дає можливість проводити аналіз системи. До таких понять відносять "норми", "компоненти", "політичну систему", власне. У п`яту групу входять визначення, що дозволяють проаналізувати процес в цілому. До таких понять відносять "модернізацію", "реформи", "революцію" та інші. У шосту групу входять визначення, які охоплюють сферу політичної свідомості.