Вчені ступені і звання

У науковій сфері та вищих навчальних закладах існує кваліфікаційна система, яка дозволяє встановити наукову ієрархію науково-педагогічних кадрів - вчені ступені і звання. У нашій країні присудження вчених ступенів і звань доцента та професора дещо відрізняється від інших країн. Як правило, вчене звання «доцент» присвоюють кандидатам наук, а «професор» - докторам наук, хоча є й винятки. В інших країнах вчені ступені розрізняються дуже значимо на вимогу до кваліфікації, назві, процедурам присудження та затвердження.

В Англії, З`єднаних Штатах Америки і частини країн Європи існують єдині вимоги, і в кожної наукової галузі існує три ступені: бакалавр, магістр, доктор філософії.

На даний момент в Російській Федерації існує змішана система - в ряді навчальних закладів застосовується вже нова система, де є бакалавріат (чотири роки навчання), магістратура (6 років навчання), а частина вузів зберегла стару систему, що випускає дипломованих фахівців з п`яти-, п`яти з половиною чи шестирічним навчанням. А замість єдиної вищої міри доктора наук (Філософії та інших) застосовується перейшла у спадок від Радянського Союзу система, де є два вчені ступені - кандидата і доктора наук, які присуджуються відповідними дисертаційними порадами і передаються на затвердження Вищої Атестаційної Комісії.

Дисертаційні ради створюються при вузах, НДІ або яких-небудь інших наукових організаціях. Захист підготовленої кандидатської чи докторської дисертації проходить, як правило, відкрито на засіданні спеціалізованої вченої ради. Зараз для того, щоб захистити дисертацію на здобуття доктора наук, треба обов`язково мати ступінь кандидата наук. В іншому випадку особи, що не мають даної міри, за новим законодавством, не мають права захищати дисертацію на здобуття вищої наукового ступеня.

При цьому близькість галузей наук та / або спеціальностей, отриманих послідовно раніше - вищої освіти, та наукових ступенів практично ніяк не регламентується, крім окремих випадків, обумовлених в законодавстві. Так, наприклад, на практиці визнається цілком припустимим отримання більш високого ступеня за фахом і / або галузі, не близькій до наявної: наприклад, кандидата соціологічних наук психологами, математиками, економістами, доктора психологічних наук кандидатами, наприклад, філософських, фізико-математичних або соціологічних наук і так далі.

Вчені ступені були введені в Радянському Союзі в 1934 році, що було фактично відновленням раніше існуючих в Росії наукових ступенів. Найбільша кількість кандидатів і докторів наук налічується в медичних, фізико-математичних та технічних науках.

Для того щоб отримати вчені ступені, треба спочатку написати і захистити дисертацію, а це досить об`ємний наукова праця, яка може містити від 150 до 500 сторінок наукового тексту. Чи можна не писати дисертацію на багато листів, але на цілком законних підставах успішно захиститися? Можна, хоча це буде не зовсім просто. Дисертація на здобуття ступеня доктора наук може бути виконана у вигляді наукової доповіді, в якому має бути представлено короткий виклад результатів досліджень. Така доповідь має бути підкріплений великою кількістю раніше опублікованих наукових робіт, які мають серйозне значення для науки. Крім того, претендент повинен бути добре відомий наукової громадськості своїми дослідженнями та відкриттями у своїй сфері діяльності.

Таким чином, ми розглянули, що являють собою науковий ступінь, вчене звання.