Ретроспективний аналіз проблем дитячого розвитку в психоаналізі

Багато проблем дитячого розвитку мають свої «коріння» в більш ранніх вікових періодах життя малюків: в ранньому дитинстві або дородовому періоді. Тому в психоаналізі, який покликаний встановлювати причини тієї чи іншої патології розвитку дитини, використовується ретроспективний аналіз: збирається анамнез, аналізується сімейна ситуація, що передує справжньою, а також встановлюється взаємозв`язок між емоційним ставленням батьків до новонародженої дитини і темпом його розвитку в даний час.

В період внутрішньоутробного розвитку, а також в перше півріччя життя дитина отримує емоційні та соціальні установки батьків, які засвоюються їм на рівні рефлексії. Французькі психоаналітики Ф. Дольто і К. Ельячефф впевнені, що проблеми дитини, які виникають у нього в перші дев`ять місяців життя, могли мати зв`язок з подіями, які відбувалися з матір`ю в ці ж терміни вагітності. Ретроспективний аналіз вагітності матері допомагає встановити цю подію, проаналізувати і зрозуміти ті емоції, які вона відчувала в цій ситуації до дитини, а також знайти зв`язок з новою ситуацією розвитку.



Дитина у жінки, яка на п`ятому місяці вагітності мала суїцидальні наміри, в чотири-п`ять місяців життя може раптово захворіти. При цьому його захворювання може бути гострим, загрозливим життя малюка. Ці ж автори на прикладі власної практики довели, що з такими ситуаціями можна успішно працювати, змінювати установку напрямки розвитку. Для цього психоаналітики рекомендують розмовляти з дитиною, розповідаючи йому правду про ту подію і показуючи, як можна уникнути проблем. Розмова проводиться з дитиною будь-якого віку: з немовлям або з дошкільням. Мета таких розмов - не від усвідомлення дитиною причини його проблем, а зміна установки на подальший розвиток.



У психології ретроспективний аналіз - це погляд у минуле дитини, пошук таких умов і ситуацій, які стали «спусковим механізмом» для розвитку небажаних рис характеру дитини або, навпаки, сприяли зупинці в розвитку. З. Фрейд, працюючи з дорослими, шукав причину їх проблем у відносинах в особливостях дитячого розвитку. Психоаналітик проводив ретроспективний аналіз за спогадами пацієнта, щодня розмовляючи з досліджуваним людиною, поки не ставала зрозумілою причина його хвороби або проблеми.

Дитячий психоаналітик користується даними, які надають йому батьки, а не дитина. Дитина не може сам визначити початок власного проблемного поведінки, т. К. Не тільки не пам`ятає всіх подій свого дитинства, але й не усвідомлює необхідності їх усунення. Своє патологічна поведінка малюк успішно використовує в якості захисних механізмів, тому навіть пручається, коли батьки і психоаналітик намагаються усунути проблему. Так, бійки можуть бути потрібні дошкільнику, щоб захищатися від тривожного очікування того, що діти в групі можуть напасти на нього, скривдити, відібрати іграшки. Часто хворіє дитина може розглядати хворобу як благо, т. К. З її допомогою він може більше часу проводити вдома з батьками. Для того щоб зрозуміти, яку несвідому мету переслідує дитина, утримуючи свою проблему, потрібно спільно з ним провести аналіз. Він проводиться в кабінеті дитячого аналітика за участю батьків.

Робота з самими маленькими дітьми, які не вміють малювати, грати і говорити, проводиться не просто в присутності батьків, а в тісній єдності з ними. Спогади періоду вагітності, найперших переживань з приводу дитини складають суть роботи. Саме вони стають основою для елементарних ігор дитини, який своєю поведінкою демонструє ставлення до розповіді батьків. Після того як ретроспективний аналіз проведено, аналітик стимулює батьків до самостійного пошуку рішень щодо подолання проблем, до зміни ставлення до дитини. Важливим для всіх учасників процесу стає намір піти від переживань минулого, сформувати нове сприйняття з урахуванням сьогоднішньої ситуації.




» » Ретроспективний аналіз проблем дитячого розвитку в психоаналізі