Причини першої світової війни

Першими країнами, залученими в першу світову війну, стали Сербія та Австро-Угорщина. Подією, що призвело до початку конфлікту, стало вбивство ерцгерцога австрійського Франца Фердинанда. Після цього уряд Австро-Угорщини довгий час вело переговори про те, які дії у відповідь запровадити щодо Сербії. Крім того, австрійську сторону турбувало розширення сербської території в період 1912-1913 рр. в результаті Балканських воєн, а також загроза, яка виходила від південних слов`ян. Ще один момент не давав їм спокою: чи виступить Росія на боці Сербії. Щоб цьому запобігти, необхідно було заручитися підтримкою Німеччини. Для останньої Австро-Угорщина була єдино можливим союзником, тому її ні в якому разі не можна було залишати у важкій ситуації.

У 1913 році Росія не змогла підтримати Сербію, яка потребувала її допомоги для збереження положення на Адріатиці, а в 1914 році, не підставивши очікуване плече, Росія ризикувала послабити свій вплив на Балканах.

Причини і характер першої світової війни лежали в напруженій міжнародній ситуації. Німеччина розуміла, що війни не уникнути. Невідомі були лише терміни. Адже необхідно підібрати відповідний момент, поки в Росії не пройшло переозброєння, у Франції - військова реорганізація, а також не підписаний вигідний морської договір між Британією і Росією. Тому німецька сторона могла розцінювати початок військових дій в якості єдиного способу досягнення світового панування.

Причина першої світової війни полягала і в гонці озброєнь, в яку були залучені всі великі держави. Жодна держава не було налякане військовою міццю інших, тому цей факт не можна розглядати як стримуючий. Країни прагнули розширити власне виробництво зброї і не особливо тремтіли перед військовою програмою супротивників. Здавалося б, Британія повинна була відступити перед міццю німецького флоту, але вона побажала посилити свій вплив і отримати морська перевага всяку ціну.

Тому до 1914 року причини першої світової війни були вельми серйозні, вони налаштували світове співтовариство на усвідомлення, що воєнних дій не уникнути. Франція в результаті війни 1870 залишалася незадоволеною втратою територій Ельзасу та Лотарингії, Німеччина ж, навпаки, була задоволена своїм становищем, відчуваючи військову перевагу над іншими європейськими державами. Крім того, кінець XIX століття був ознаменований розумінням необхідності національної незалежності в ряді країн, що ставило під загрозу подальше існування Оттоманської та Габсбурзької імперій і, як наслідок, призвело до нестабільності в міжнародній системі.

Причини першої світової війни, на думку послідовників марксистської теорії, полягали в антагоністичних настроях між прусським юнкером і російським поміщиком. До них додавався досить довгий список інших передумов: боротьба за залізо і вугілля, шляхи сполучення, сфери впливу, колонії, національні протиріччя. Не меншу роль відігравала і роль особистості в історії. Так, наприклад, президент Франції Анрі Пуанкаре провів дитинство на території Лотарингії, яка була окупована німцями. Цей факт також не міг не відбитися на майбутніх історичних подіях.

Причини першої світової війни ховаються ще й у наступних моментах. Росія в роки правління Миколи II стикалася з труднощами переміщення вантажів через протоки Босфор і Дарданелли, в результаті чого терпіла значних економічних збитків. Вона дуже потребувала вільному виході і вході з Чорного моря, так як основний експорт зерна проходив через Константинополь. До 1904 року між Росією і Францією створений союз під назвою Антанта. Кількома роками пізніше Росія підписала угоду і з Англією про розмежування сфер впливу в таких країнах, як Афганістан, Персія і Тибет. Незважаючи на досягнення угоди, Антанта в період 1907 не могла вважатися військовим блоком, чого не можна було сказати про Потрійному союзі. Такий статус Антанта придбала лише в 1914 році з моменту підписання потрійного угоди між Росією, Англією і Францією про відмову від зобов`язання укладення сепаратного миру з противниками.

Такі були головні причини першої світової війни, яка почалася 28 липня 1914.