Перейти Рубікон і завоювати весь Рим
Так уже склалося, що багато історичних подій не тільки осідають в творах, літописах і хроніках, але й міцно закріплюються в живій мові, і використовувати їх можуть навіть люди, не чував про реальну підоснову фразеологізму. Так вийшло і зі знаменитим переходом Цезаря через легендарну річку. Полководець зважився перейти Рубікон, фразеологізм залишився в мові нащадків.
Ця річка зараз називається Фьюмічіно, впадає в Адріатику і протікає між двома італійськими містами: Ріміні і Чезена. Назва її народилося від «rubeus» (тобто «червоний» на латині, адже води її течуть по глинистих ґрунтів). Зараз це невелика річечка, майже пересихає, адже її води вже багато століть використовуються для зрошення полів. Але в часи Цезаря саме по червонуватою річечці проходила тодішня межа між самою Італією і одній з римських земель - Цизальпінської Галлією. Гай Юлій, що був тоді проконсулом, командував 13-м Парним легіоном і зобов`язаний був зупинитися біля річки: адже проконсул міг командувати солдатами тільки в провінціях і не міг вести легіони в землях власне Італії. Це стало б прямим порушенням закону і повноважень Сенату, державним злочином і тому каралося стратою. Але іншого вибору, на жаль, не залишалося.
Тоді Цезар боровся за владу з Сенатом Риму, отримавши в управління провінцію Галлія. Знаменитий полководець не відразу зважився на бойові дії, міг йти на різні угоди, аби не трапилося кровопролиття, і навіть усіма силами затягував переговори, відкладаючи початок власне військових дій. Однак його зусилля не привели до успіху, надто вже багато хто бажав війни. Противником його був Помпей, який мав величезним римським військом. Положення Цезаря було не дуже райдужним: основна частина його армії перебувала за Альпами. Потрібні були швидкі ходи і рішучі варіанти, на те, щоб чекати підкріплень, часу вже не було. Тому в січні 49 р до нашої ери Гай Юлій наказав своїм командирам перейти Рубікон і зайняти містечко Армін, що знаходився на півдні від гирла річки. Цей демарш подзвонив йому не просто перейти Рубікон, значення цього кроку було величезним.
Блискучий воєначальник зміг розбити сили Сенату і перетворитися на повновладного і єдиного правителя Вічного міста, адже противники запанікували і бігли, ледь тільки почули про демарш Цезаря. Для нього самого цей перехід теж був доленосною подією. Якщо вірити розповіді історика Светонія, вирішивши перейти Рубікон, полководець навіть промовив: «Жереб кинуто». Після перемоги Гай Юлій Цезар зміг завоювати не тільки любов народу, а й створив могутню державу, що проіснувала ще півсотні років.
З тих самих пір вислів «перейти Рубікон» перетворилося на крилату фразу, яка означає вчинення вирішального вчинку, прийняття доленосного рішення. Тобто, це якийсь значущий крок, назавжди ділив події на «до» і «після», в корені змінює стан справ. Зворотного шляху після такого рішення вже немає. Вираз це досить старе, поширене в багатьох мовах світу.