Чи потрібна була продаж Аляски?
Продаж Аляски російським урядом стала найбільш неоднозначною угодою XIX століття. До цих пір ведуться суперечки про її законності, необхідності, виникають різні чутки про можливість повернути землі так званої Російської Америки. Але ті, хто засуджують дії Олександра II, не враховують стан російської економіки в той час, позиції імперії на світовій арені.
Не встигла країна відновитися після Вітчизняної війни, як вступила в нову кампанію - Кримську, економічний збиток від якої пізніше був оцінений в 800 млн. Рублів золотом. На цьому тлі далека і збиткова північна колонія ніяк не могла отримати додаткові кошти на розвиток. А вкладень вона вимагала все більше. Причому Аляска вимагала не тільки грошей, але і переселенців. На 70000 корінного населення там проживало всього лише 2500 росіян, які просто губилися серед місцевих. Те, що колонія розташовувалася дуже далеко від центральної влади, призвело до того, що на її території, яка перебувала під управлінням Російсько-Американської компанії, запанувала повна анархія. Місцеві жителі обкладалися важким податком, збір якого також здійснювався представниками компанії. Грабіжницькі дії російських колоністів призвели до початку ряду повстань індіанців. Протистояти їм було складно, так як для цього не вистачало ні людських, ні фінансових ресурсів. В результаті продаж Аляски ставала єдиним вірним рішенням.
Молода країна Америка з початку XIX століття вела активну зовнішню політику. Її першим досягненням стала купівля у Франції штату Луїзіана, в результаті чого територія США зросла майже вдвічі. Не всі штати в Америці прийняли й оцінили це придбання, але час показав цінність такого рішення. У 1847 році вперше з`явилася пропозиція про продаж північноамериканських колоній, правда, покупця в той час так і не знайшли. Конгрес США не був готовий до покупки «льоду і каміння», а з Великобританією у Росії відносини були, м`яко кажучи, натягнутими.
Проте домовленості з Америкою все ж вдалося досягти. Чималу роль у цьому відіграла допомога, яку надав США російський флот у вирішенні їх конфлікту з Англією. Перша зустріч відбулася в грудні 1866 На нараді був присутній сам Олександр II. У підсумку проведення угоди було схвалено і вже 30 березня наступного року договір був підписаний. Згідно з угодою всі російські володіння на північноамериканському континенті передавалися США за 11 млн. Рублів.
Всі розмови про те, що продаж Аляски - фікція, що її віддавали в оренду на 99 років, є звичайним вигадкою. Договір зберігається в американському архіві і його в його тексті про оренду не сказано ні слова. Гроші були переведені в лондонський філія банку Баринг, а після вже в Росію. Останнім часом почастішали розмови про те що американці не дотримали умови угоди і зараз її можна оскаржити. Однак, згідно з усіма законами, російським і американським, для цього вже минули всі терміни давності.
Продаж Аляски була вигідна усім учасникам угоди. Росія позбулася збитковою колонії, яка приносила більше проблем, ніж користі. Імперія гостро потребувала грошей, які змогла принести Аляска. Продаж дозволила налагодити непогані дипломатичні відносини з США і допомогла поповнити дефіцит розореного Кримської кампанією бюджету.