Ким відкрита Аляска? Відкриття Аляски

Аляска - це півострів, який характеризується холодним кліматом. Літо тут зовсім короткий, проте бувають досить теплі дні. Зимовим періодам тут властиві дуже сильні морози. Але це зовсім не лякає живуть здавна на цій землі алеутів і ескімосів, а також індіанців племені апатаскі, Хайді і тінклітов. Аляска - це шалено красиве місце. Тут є прозорі озера з холодною водою, довгі річки, засніжені гори дивовижної краси, безкраї поля і тундри. Саме такі краєвиди відкривалися перед першими дослідниками, які дуже рішуче рухалися вглиб півострова. Так ким відкрита Аляска?

Головна версія

Існує основна версія про відкриття Аляски і про те, хто перший на неї ступив, але є й інші численні варіанти. Проте підтвердження іншими версіями не існує.

Так ким відкрита Аляска? Вітус Берінг Іонассен - відомий моряк, офіцер російського флоту, який народився 12 серпня 1681 в Данії, але душею завжди належав Росії. Саме він вважається першовідкривачем Аляски. У 1741 році відомий мореплавець відкрив і записав на карту півострів, розташований в Північній Америці. Цього місця було дано назву Аляска. Варто відзначити, що за тринадцять років до того він не зміг побачити півострів через сильний туман. Великої радості Берингу це відкриття не принесло. Цинга дуже скоро звела першовідкривача в могилу. Сталося це 19 грудня 1741 на відкритих ним же островах, які були названі згодом на його честь.

Так як відкрили Аляску ще в 1741 році, то на сьогоднішній день історикам відомі три карти. Вони були зроблені ще в 60-х роках XVI століття. Карти показують всі подробиці і деталі узбережжя Аляски, а також Берингову протоку, який раніше називався Аніан.

Перші експедиції

Відповідаючи на питання про те, ким відкрита Аляска, слід зазначити, що в 1648 році експедиція на чолі з Семеном Дежнева і Федором Поповим вирушила в свою подорож з гирла Колими. Вони пропливли через Берингову протоку. Однак відвідали вони Аляску чи ні - невідомо.

Про вивчення земель, що примикають до Америці, задумався ще Петро Перший. Це сталося в рік його смерті (1725). Він написав інструкцію Вітуса Берінга із завданням доплисти до Камчатки, спорудити кілька кораблів, проплисти на них по протоці в напрямку на Північ і знайти місце змикання Камчатки з американським берегом. Крім того, мореплавець повинен був намалювати карту місцевості. Але, на жаль, перша експедиція пройшла неуспішно. Через сильні тумани Берінг не зміг нічого розгледіти.

Говорячи про те, ким відкрита Аляска, варто також зазначити, що інша експедиція на чолі з геодезистом Михайлом Гвоздьовим і помічником штурмана Іваном Федоровим попливла в даному напрямку на кораблі "Святий Гавриїл" в 1732 році. 21 серпня мореплавці наблизилися до західної частини Аляски. На сучасних картах це мис Принца Уельського. Але ступити на берег їм перешкодили сильні хвилі.

Друга спроба вивчення земель

Через рік російське уряд доручив Берингу поїхати в другу Камчатська експедицію. У 1734 році він прибув до Якутська, де багато років заготовляв запаси для майбутнього походу і дискутував з місцевими бюрократами, адже без них обійтися ніяк не виходило. У той час на Русі для того, щоб щось почати, потрібно було всім важливим людям дати хабар. А ось Берінг, людина, яка так довго прожив у країні, так і не навчився цьому. Або просто не захотів.

Тільки в 1740 році на двох пакетбот під керівництвом командора Олексія Чирикова експедиція попливла з Охотська в район Авачинськой губи, де і провела зиму. Відкриття Аляски російськими так і не сталося б, якби Берінг не шукав міфічну землю Гама. Ось таке от збіг обставин.

Чим привернув півострів?

Що містить у собі історія Аляски? 4 червня 1742 два кораблі попрямували у бік Америки. Але знову туман спільно з сильним штормом ускладнили ситуацію. І вже 20 червня кораблі розбрелися в різні боки і загубилися. Після цього плавання вони продовжили поодинці. Багато хто думає, що з цієї експедиції першим на землю Аляски ступив ботанік Георг Стеллер. А через один день, 16 червня 1741, землі півострова також побачили і зі «Святого Петра». Повернувшись з цієї дослідницької експедиції в Росію, що знаходилися на кораблі люди розповіли про мешкають в прибережних водах Аляски морських бобрів - каланамі. Їх хутро дуже хорошої якості. Тоді він вважався найдорожчим матеріалом у світі. Саме він посприяв тому, що історія Аляски стала відома багатьом з тих, хто хотів розбагатіти.

Також на півострові було виявлено золото. Після цієї знахідки почалася золота лихоманка. Тривала вона в період з 1896 по 1897 роки. Саме в цей час золото також було знайдено на Клондайку, на Канадської території Юкон. Сподіваючись швидко розбагатіти, тисячі старателів попрямували на тихоокеанський північний захід і Аляску.

Пропажа кількох мореплавців

Першим до узбережжя півострова доплив пакетбот «Святий Павло» під керівництвом Чирикова. Але через мілководдя відкриття Аляски так і не відбулося. Капітан послав один човен з охочими, але вони безслідно зникли. Трохи пораздумав, він прийшов до висновку, що шлюпка просто ушкодилася. Відповідно, була послана ще одна шлюпка. У складі групи відправили майстри-конопатника. Але, на жаль, і ця група зникла безслідно. У загальній сумі Чириков втратив п`ять чоловік. Будучи в повному здивуванні й невідомості, офіцери «Святого Павла» на нараді прийшли до рішення повертатися додому.

Через небагато часу з`ясувалося, що зниклих безвісти матросів взяли в полон місцеві жителі. Вони були живі. Багато хто з них навіть вступили в шлюб з чужинки. Згодом їм навіть надали можливість стати іспанцями, прийнявши громадянство, але матроси виявилися, гордо заявивши, що вони росіяни.

Невдачі переслідували мореплавців всюди

Корабель «Святий Петро» дістався до Аляски 6 червня, але хворий Берінг так і не зміг зійти на берег через своєї недуги. А шлях назад виявився дуже непростим. Матроси один за іншим вмирали від цинги. Шторм заніс судно в бухту одного з островів, де і прийшли до висновку, що необхідно залишитися зимувати. Тут же помер їхній командор (6 грудня).

Перечекавши зиму матроси з того, що залишилося від судна «Святий Петро», спорудили новий корабель. Але з 75 чоловік у живих залишилося тільки 35. Багато хто загинув під час плавання, а деякі під час зимівлі. Тому до берегів Камчатки дісталися тільки 35 осіб.

Так хто першим зійшов на півострів?

А ось на Заході впевнені, що відкриття Аляски стався під керівництвом Стеллера. Існує думка, що саме він першим побачив острова неймовірної краси і засніжені гори. Після цього у нього з`явилося бажання продовжити свої дослідження безпосередньо на півострові. Але капітан судна В. Берінг планував зовсім інше. Він наказав повертатися назад. Стеллер був незадоволений таким рішенням і наполіг на тому, щоб Берінг дав йому хоча б кілька годин для того, щоб оглянути острів Каяк, де кораблю і так потрібно було зупинитися для поповнення запасів води.

Нові версії

Існує й така версія, що європейцями була відкрита Аляска. Штат вони відвідали 21 серпня 1732 року. Йдеться про склад бота «Святий Гавриїл» під керівництвом геодезиста М. С Гвоздьова та підштурман І. Федотова в експедиції А. Ф Шестакова і Д. І. Павлуцького. Плавання тривало з 1729 по 1735 рр. Крім цього, є ще й відомості про приїзд російських людей в Америку в XVII столітті.

Є й інша версія вчених, яка свідчить, що першовідкривачами Аляски були сибірські мисливці - прабатьки більшості тубільних американських індіанців, які в Льодовиковий Період ходили на північ, полюючи на мамонтів. Старожитні жителі переміщалися на Американський континент через Берингову протоку. У ті часи він був схожий на великий крижаний міст, який розташовувався між двома континентами. Коли настало потепління, у світовому океані істотно піднявся рівень води, затопивши міст. Сибір і російська Аляска при цьому були розділені Беринговим морем.

Безліч розкопок і досліджень на півострові дали свій результат: вчені знайшли багато предметів, які використовував людина у веденні свого господарства близько 12 тисяч років тому, за кілька століть до того, як закінчився Льодовиковий період. З цього випливає, що ескімоські народності з`явилися ще за шість тисячоліть років до нашої ери.

Що відбувалося на Алясці?

Наступні два століття російська Аляска виступала в якості угідь для видобутку хутра. Були побудовані поселення, і в багатьох місцях досі збереглися незвичайні церкви, які були створені алеутами та індіанцями під командуванням російських місіонерів. Надалі берега Аляски відвідували моряки Іспанії, Франції, а також Великобританії. Але тільки російські люди припливали на півострів з метою добування хутра, який згодом в дуже великих кількостях доставлявся в Європу. Через якийсь проміжок часу число тварин з цінним хутром стало набагато менше. До 1820 роках російські майже не приїжджали на узбережжі Аляски.

Як півострів був проданий?

Вище були викладені основні гіпотези щодо того, як була відкрита Аляска. Історія продажу її також повинна бути коротко висвітлена. Уряд Росії боялося, що півострів буде захоплений або Англією, або Америкою. Крім того, повністю убезпечити від цього свої володіння не представлялося можливим. Це перший привід, що послужив причиною продажу острова. В якості другого підстави виступило те, що необхідно було підтримувати розвиток великій території за допомогою грошей. Але уряд вирішив всю увагу приділити Далекому Сходу, а не Алясці. Тому й було вирішено продати півострів. У 1867 році була продана Аляска. Штат офіційно увійшов до складу Америки 18 жовтня.

Слід зазначити, що гроші за неї так і не дійшли до Росії. Основна грошова сума у вигляді золота була занурена на корабель, який затонув з невідомих причин після невдалої спроби захоплення з боку змовників. Однак це не вплинуло на кінцевий результат угоди. Півострів увійшов до складу США. Аляска більше не належала Росії.