Велике стояння на Угрі - як це було

Стояння на Угрі призвело до звільнення Русі від монгольського ярма. Країна не тільки звільнилася від важкої данини, але і на європейській арені з`явився новий гравець - Московське царство. Русь стала вільна у своїх діях.

У другій половині XV століття становище Золотої Орди було значно послаблено міжусобними чварами. Казна держави, яка поповнювалася лише московської даниною і набігами на сусідні держави, була практично порожня. Про слабкість Орди свідчить набіг вятских ушкуйніков на столицю - Сарай, який був повністю розграбований і спалений. У відповідь на зухвалий набіг хан Ахмат почав готувати військовий похід, щоб покарати росіян. А заразом і поповнити порожню казну. Підсумком цього походу стало Велике стояння на річці Угрі 1480.

У 1471 на чолі величезного війська Ахмат вторгся в межі Русі. Але всі переходи через річку Ока були перекриті московськими військами. Тоді монголи взяли в облогу прикордонне містечко Олексин. Штурм міста був відбитий його захисниками. Тоді татари обклали дерев`яні стіни хмизом і соломою, а після підпалили їх. Російські війська, що стояли на іншому березі річки, так і не прийшли на допомогу палаючого місту. Після пожежі монголи відразу пішли в степу. У відповідь на похід Ахмата Москва відмовилася платити данину ординцям.

Іван III вів активну зовнішню політику. Був укладений військовий союз із кримським ханом Менглі-Гіреєм, з яким Орда вела затяжну боротьбу. Міжусобні війни всередині Золотої Орди дозволили Русі підготуватися до генерального бою.

Момент для походу на Русь Ахмат підібрав дуже вдало. У цей час Іван III вів боротьбу зі своїми братами Борисом Волоцким та Андрієм Великим, які були проти збільшення влади московського князя. Частина сил була відвернута в псковської землі, де велася боротьба з ливонським орденом. Також Золота Орда уклала військовий союз з польським королем Казимиром IV.

Восени 1480 хан Ахмат з великим військом вступив на російську землю. У відповідь на вторгнення татар Іван III став зосереджувати війська біля берега річки Оки. Наприкінці вересня царські брати припинили боротьбу з Москвою і, отримавши прощення, вступили в військо князя московського. Армія монголів рухалася через васальні литовські землі, збираючись об`єднати свої сили з Казимиром IV. Але той був атакований кримськими татарами, і прийти на допомогу не зміг. Татари стали готуватися до переправи. Місце було обрано на 5-кілометровій ділянці біля злиття річок Угра і Росвянкі. Битва за переправу розпочалася 8 жовтня і тривала чотири дні. У цей час вперше російськими військами була використана артилерія. Монгольські атаки були відбиті, вони були змушені відступити на кілька верст від річки, і почалося Велике стояння на Угрі.

Переговори не привели ні до яких результатів. Жодна зі сторін не хотіла поступатися. Іван III намагався тягнути час. Стояння на річці Угрі тривало, ніхто не наважувався на активні бойові дії. Монголи, захоплені походом, залишили свою столицю без прикриття, і в бік неї рухався великий загін росіян. Розпочаті в кінці жовтня морози змусили татар відчувати великий недолік в продовольстві. Морози призвели і до утворення льоду на річці. В результаті чого Іван III вирішив відвести війська трохи далі до Боровску, де було зручне місце для битви.

Стояння на Угрі для стороннього спостерігача здалося б нерішучістю правителів. Але російському царю просто не було необхідності переводити свої війська через річку і проливати кров своїх підданих. Дії ж хана Ахмата показували його невпевненість у власних силах. До того ж яскраво проявилося відсталість монголів в озброєнні. Російські війська вже мали вогнепальну зброю, а також для захисту переправ використовували артилерію.

Велике стояння на Угрі призвело до офіційного звільненню Русі від монгольського панування. Хана Ахмата незабаром вбили у власному ж шатрі посланці сибірського хана Ібака.