Нейтронна бомба і її роль в «гонці озброєнь»

Майже всі радянські люди пам`ятають, як уряд в 1980-і роки лякало громадян новим жахливим зброєю, винайденим «загниваючого капіталізму». Політінформаторам в установах і вчителі в школі в найжахливіших фарбах описували, яку небезпеку для всього живого несе нейтронна бомба, прийнята на озброєння в США. Від неї не сховатися в підземних бункерах або за бетонними укриттями. Від неї не врятують бронежилети і міцно засоби захисту. Всі організми, у випадку нанесення удару, загинуть, тоді як будівлі, мости і механізми, за винятком хіба що епіцентру вибуху, залишаться в недоторканності. Таким чином, потужна економіка країни розвиненого соціалізму потрапить в лапи американської вояччини.

Підступна нейтронна бомба діяла зовсім за іншим принципом, ніж атомна або воднева «цар-бомба», якою так пишався СРСР. При термоядерному вибуху відбувається потужний викид теплової енергії, опромінення і ударної хвилі. Атоми, що несуть заряд, натикаючись на предмети, особливо метали, входять з ними у взаємодію, утримуються ними, а тому сили противника, що ховаються за металевими заслонами, виявляються в безпеці.

Зауважимо, що про мирне населення ні радянські, ні американські військові якось не думали, всі думки розробників нових видів зброї були спрямовані на знищення військової могутності супротивника.

Але нейтронна бомба, проект якої розробив Семюел Коен, до речі, ще в 1958 році, була заряд із суміші радіоактивних ізотопів водню: дейтерію і особливо тритію. В результаті вибуху виділяється величезна кількість нейтронів - частинок, що не мають заряду. Будучи нейтральними, на відміну від атомів, вони швидко проникали через тверді і рідкі фізичні заслони, приносячи смерть лише органіці. Тому така зброя було названо Пентагоном «гуманним».

Як зазначалося вище, нейтронна бомба була винайдена в кінці п`ятдесятих. У квітні 1963 було проведено її перше успішне випробування на полігоні. З середини 70-х боєголовки з нейтронними зарядами були встановлені на американській системі оборони проти радянських ракет на базі Гранд-Форкс в штаті Північна Дакота. Що ж так шокувало радянський уряд, коли в серпні 1981 Радбез США оголосив про серійне виробництво нейтронної зброї? Адже воно вже використовувалося американською армією близько двадцяти років!

За риторикою Кремля про «світ у всьому світі» ховалося занепокоєння про те, що власна економіка вже не в силах «потягнути» витрати на військово-промисловий комплекс. Адже з часів закінчення Другої світової війни СРСР і Штати постійно змагалися у створенні нової зброї, здатного знищити потенційного супротивника. Так, створення атомної бомби американцями спричинило виробництво аналогічного заряду і його носія ТУ-4 в СРСР. На випад росіян - міжконтинентальну ядерну ракету «Р-7А» - американці відповіли ракетою «Титан-2».

У якості «нашої відповіді Чемберлену» ще в 1978 році Кремль дав вказівку вченим-атомникам на засекреченому об`єкті «Арзамас-16» розробити і представити вітчизняне нейтронне зброю. Однак їм виявилося не під силу наздогнати і перегнати США. Поки тільки велися лабораторні розробки, президент Рональд Рейган оголосив в 1983 р про створення програми «зоряних воєн». У порівнянні з цієї грандіозної програмою, вибух бомби, навіть з нейтронним зарядом, здавався пострілом дитячої хлопавки. Оскільки американці утилізували морально застарілу зброю, то і російські вчені про нього забули.