Ядерна бомба - один із символів наукового прогресу?

1945 ознаменувався не тільки перемогою країн-союзниць у Другій світовій війні над фашистською Німеччиною та її союзниками, а й ще одним доленосною подією. Два японських міста були зруйновані всього двома бомбами, по одній на кожен. Людство вступило в нову еру. Почався ядерне століття.

Ядерна бомба з кумедною назвою «Малюк» стала першим зарядом, створеним фізиками, здатним завдати противнику такі масштабні руйнування і успішно застосованим в ході бойових дій. Історичний літак Б-29, який здійснив цю місію, коштує в музеї американської авіації і космонавтики, на його відполірованому дюралевому борту накреслено ім`я матері командира корабля, Енола Гей, такі от справи. 6 серпня було завдано першого удару, а через три дні другий, по місту Нагасакі. Ця ядерна бомба теж мала смішну назву - «Товстун».

Перша бомба була влаштована досить просто, по «гарматного» принципом. Надкритична маса урану була поміщена в шматок артилерійського ствола від корабельного знаряддя, а в казенній частині знаходився заряд, який створював необхідне для виникнення ланцюгової реакції її ущільнення. Ядерна бомба мала довжину три метри, важила чотири тонни, а маса бойового уранового заряду становила 64 кілограми, з яких прореагували тільки приблизно 700 грам. Весь інший вага цього страшного зброї складався з згаданого фрагмента стовбура, оболонки, стабілізаторів, детонаторів та іншого другорядного матеріалу.

Низька ефективність, якою страждала перша ядерна бомба, стала причиною щодо малого радіологічного забруднення грунту і невеликий для цього класу озброєнь руйнівної сили, вимірюваної в тисячах тонн тротилу, необхідного для заподіяння такої шкоди. У «Малюка» вона була приблизно 15 000 тонн. Для порівняння - максимальна корисне навантаження тієї ж «Суперкрепості» Б-29 становила 9 тонн. Чотири з половиною роки такий бомбардувальник повинен би був здійснювати щоденні бойові вильоти для того, щоб заподіяти ворогові приблизно такі руйнування.

Людство завжди прагнуло вперед і вгору, намагаючись перевершити саму себе, і особливо в галузі створення пристроїв для винищення всього живого. Ріс тротиловий еквівалент, застосовувалися нові, «шаруваті», технології та інші дотепні рішення для підвищення коефіцієнта «корисного» дії атомної зброї.

Апогеєм руйнівної потужності, створеної фізиками, стало «виріб АН 602». Не те щоб не можна було створити щось ще більш жахливе, можна, тільки відчувати було б ніде.

Найпотужніша ядерна бомба в історії за традицією також отримала своє власне ім`я, хоч і неофіційне, «Кузькіна мать» або «Кузька». Саме це створення все погрожував показати американцям Н.С. Хрущов, і в дні XXII з`їзду КПРС (1961) стримав свою обіцянку.

Спочатку хотіли «бахнути» 100 мегатонн, але пошкодували Норільський металургійний комбінат. Зійшлися на половині еквівалента. Довжина бомби - дванадцять метрів, діаметр - два з половиною, корпус залишився колишній, від стомегатонной, і в бомболюк звичайного Ту-95 не влазив, довелося злегка підрізати краю і зняти стулки. Ефект перевершив всі очікування, вибухова хвиля тричі облетіла планету.

Правда, потім з`ясувалося, що військовим така ядерна бомба не потрібна, її доставка до мети проблематична, а кілька менш потужних зарядів можуть заподіяти противнику більше шкоди, ніж один гігантський вибух.

Залишається сподіватися, що історія ядерних конфліктів так і завершиться першими двома бомбами, скинутими в 1945 році.