Ненаголошені особисті закінчення дієслів

Правопис голосних у ненаголошеній позиції регулюється певними правилами. Приміром, якщо вибір стосується кореня, ми або підбираємо перевірочне слово, або звіряємося з орфографічним словником.

Але в слабкому становищі може опинитися голосний звук, розташований і в інших морфемах: в суфіксах, приставках або закінченнях. У цьому випадку, для того щоб визначити алгоритм дій, спочатку слід визначити частина мови, так як правила для слів з різними морфологічними характеристиками будуть відрізнятися.

Правопис особистих закінчень дієслів залежить від особливостей словозміни даної частини мови. Російські дієслова відмінюються, тобто змінюють флексію в залежності від особи і числа. Не стосується це тільки «слів-дій» в складному майбутньому і минулому часі.

Закінчення дієслів розрізняються в першому і другому дієвідмінах. У ненаголошених ФЛЕКС 1 дієвідміни пишеться голосна Е, а в третій особі множини - УТ (-ють), при другому відмінюванні потрібно вибрати І і -ат (-ят) в тих же позиціях.

Як зрозуміти, до якого дієвідміні відноситься дієслово? Для цього потрібно знайти невизначену форму слова. Якщо інфінітив закінчується на -Ить (Крім слів "голити" і "стелити"), значить дієслово відмінюється по другому типу. До нього ж відносяться винятки, які діти вчать у 5 класі. Всі інші дієслова належать до першого дієвідміні.

При цьому не варто забувати, що інфінітив дієслова повинен бути того ж виду, що й особиста форма. Закінчення дієслів у парах можуть бути різними. Слово «виконати» (2 відмінювання) змінюється таким чином: «ми виконаємо», «ви виконаєте», «вони виконають». Дієслово недоконаного виду «виконувати» відноситься до 1 дієвідміні, тому його парадигма - «ми виконуємо», «ви виконуєте», «вони виконують». Але при цьому зміна вигляду за допомогою приставки відмінювання не змінює і на правопис закінчень дієслів не впливає: пиляти - розпиляти, відчувати - відчути, сохнути - висохнути і т.д.

Те ж саме можна сказати про зворотності (наявність на кінці слова суфікса -ся або -сь): мити - митися, розвинути - розвинутися, вибачати - вибачатися.

Але не всі дієслова відмінюються однаково. Слова «хотіти», «бігти», «є» і «дати» мають особливу форму словозміни. Закінчення дієслів з першої пари змішані, так як ці слова є Правопис. Їх слід запам`ятати: «бігти» відмінюється в однині по 1 типу, а в множині - по 2 типу відмінювання. У слова «хотіти» парадигма словозмін ще складніше. Воно відмінюється в 1 і 2 особі однини і в 3 особі множини по 1 типу. Відповідно, решта флексії у нього від другої дієвідміни. Дієслова «є» і «дати» (в тому числі і з префіксом) взагалі мають специфічні закінчення: «їм», «їж», «дам», «даси» і т.д.

Крім видових відмінностей, треба пам`ятати про способі. Вище ми розглядали тільки дійсне, в якому закінчення дієслів визначаються типом словозміни. Інакше йдуть справи зі словами в наказовому способі, позначають дія не реальне, а бажане: вивчите, напишіть, кричіть і інш. У таких дієсловах у 2 особі множини закінчення містить голосну І, незалежно від відмінювання.

Отже, для того щоб уникнути орфографічних помилок в написанні ненаголошених флексий дієслова, слід не тільки вивчити правило, а й знати виключення з нього.