Декабристський повстання на Сенатській площі

Повстання на Сенатській площі стало результатом проникнення з Європи до Росії просвітницьких ідей. Реакційна політика царського уряду посилювала виникла в середовищі мислячої частини суспільства тенденцію до вільнодумства. Після Вітчизняної війни 1812 року національне господарство Росії перебувало в розрусі. Однак уряд протягом кількох повоєнних років так і не спромоглося провести необхідні реформи, які б полегшили доля широких верств населення. Як результат по всій країні піднімалися стихійні народні повстання. Особливо частими вони стали в голодні 1820-1822 роки. Головною вимогою селян було скасування кріпацтва - пережитку феодальної епохи, вже давно зниклого в Західній Європі. Були болючі проблеми і в армії. Особливо ненависним народу став державний уповноважений Олександра I в цій області граф А. Аракчеєв. Його діяльність по створенню так званих військових поселень, де солдати повинні були самі працювати в полях і забезпечувати власні потреби, не забуваючи і про військової муштри, зустріла запеклий опір з боку останніх. Деспотичне правління Олександра I не викликало симпатій у ліберально налаштованих дворян, з цікавістю кидали погляд на зразки демократичних перетворень і модернізації суспільства в Європі. Власне, саме дворянами і було підготовлено повстання на Сенатській площі.

Таємні суспільства

У другому десятилітті XIX століття в середовищі ліберально налаштованих аристократів остаточно сформувалося розуміння того, що поточна реакційна політика царського уряду гальмує розвиток країни і забезпечує її відставання від передових держав Європи та Північної Америки. У 1816 виникло перше таємне товариство, назване «Союзом порятунку». Воно налічувало близько 30 членів, майже всі з них були молодими офіцерами армії. Головними цілями нелегального спільноти стали скасування кріпосного права і усунення царського самодержавства в країні. Проте через два роки змовники були викриті урядом. Наступними подібними організаціями стали «Союз благоденства» і з`явилися в результаті його розколу «Південне товариство» і «Північне товариство». Ці таємні клуби мали спільні глобальні цілі, проте різні погляди на способи їх досягнення і на подальше адміністративно-територіальний і політичний облаштування Росії. Однак раптова смерть самодержця в листопаді 1925 підштовхнула змовників до єдиного рішення: діяти необхідно без зволікання вже цього року - 1825. Повстання на Сенатській площі було підготовлено всього за два тижні.

Провалився переворот

Присяга нового царя Миколи I була призначена на 14 грудня. На той же день заколотники призначили своє повстання на Сенатській площі. Головні події розгорнулися вранці в день царської присяги. Війська, ведені опозиційними офіцерами, повинні були взяти під свій контроль сенаторів і змусити тих замість прийняття урочистої монаршої клятви оголосити про те, що царський уряд позбавлений влади. Після цього учасники повстання на Сенатській площі планували оголосити маніфест, адресований всьому російському народу про доконаний революції. Однак банальна неузгодженість і нерішучість призвели до краху всіх планів. У вирішальний момент з`ясувалося, що Микола I вже встиг рано вранці принести присягу сенату. Ситуацію ще могли б врятувати рішучі дії декабристів. Однак у визначальний момент головний військовий керівник повстання Трубецкой так і не з`явився на площу, залишивши своїх однодумців без підтримки. Ця заминка дала уряду можливість опанувати ситуацію, зібрати військові сили, оточити змовників і придушити повстання на Сенатській площі.