Меценат - це вам не спонсор!

Гай Цільний Меценат - давньоримський багач, який настільки щедро допомагав людям мистецтва, що ім`я його стало загальним. Головне слово, що характеризує меценатство - безкорисливість. Чому ж не можна об`єднати поняття меценатства і спонсорства? Тому що спонсорують художника в ім`я бізнес-стратегії, отримуючи натомість рекламу, а значить - і прибуток. А меценат - це людина, що жертвує мистецтву, науці, охороні здоров`я, освіті за велінням серця і найчастіше залишається анонімом.

Благодійність і духовний розвиток суспільства

Поява християнства на Русі і стало початком меценатства - 988 рік. Одна з основних заповідей - любов до ближнього - спонукала людей до призрению бідних, яке спочатку виражалося в найпростіших формах допомоги "сірим і убогим". Роздавали їжу і одяг, значно рідше - гроші, будували житло, лікували безкоштовно. Перед великими церковними свят самі князі, а згодом і царі таємно відвідували в`язниці, притулки, лікарні, де "адресно" допомагали нужденним. Після 1551 року, коли відбувся Стоглавийсобор, благодійність перейшла в руки держави, в систему громадського піклування. Петровські часи особливо зміцнили турботу держави про населення. Відкривалися госпіталі, будинки престарілих, дитячі сирітські будинки. Причому основними джерелами утримання державних установ такого плану завжди були приватні пожертвування. Сам Петро жертвував третину своєї платні. Монастирських насельників навчали ремеслам, а дохід від їх роботи йшов теж на благодійність.

Меценатство - явище повсюдне

У 19 столітті приватна благодійність по-справжньому стає всеосяжної: під її початком працюють бібліотеки, музеї, виставки, картинні галереї, школи, лікарні, будинки піклування для сиріт та престарілих. Російські меценати, благодійність яких не дозволила їх прізвищами залишатися в аноніма, на віки вічні залишилися в історії нашої країни. Третякови, Бахрушин, Мамутові, Морозови, Щукін, Прохорова, Боткіна, Найдьонова - всіх не перелічити. Меценат - це вже сімейна цінність, яка стала необхідністю для збереження душевного здоров`я. Купці меценати цілими династіями трудилися на благо свого народу. Прикладом може служити родина сибірських купців Сибірякова, що побудували безліч не тільки театрів, а й храмів, які підтримували становлення російської поезії, зокрема, одного з батьків російської словесності - Гавриїла Державіна. Але головні вклади були зроблені в науку - завдяки Сибірякова йшло вивчення Північного морського шляху.

Династія Морозових

Перший в цьому сімействі меценат - це теж Сава, але народився він в 1770 році кріпаком людиною поміщика Рюміна. Завдяки тяжкій праці протягом довгих двадцяти трьох років, він купив вільну собі і своїм дітям, після чого відкрив шелкоткацкой майстерню. Знаменита Морозівська мануфактура - оксамит, міткаль, ситець найвищої якості - і без благодійності прославила б прізвище Морозових на багато століть. Але саме меценатством жило це сімейство. Славнозвісний Сава Морозов - засновник МХАТу, друг Станіславського і Горького, обдарований хімік і найширшої душі людина. Умови праці на його фабриках були не в приклад краще за інших, крім того, він будував для своїх робочих безкоштовні гуртожитки, лікарні, лазні, парки для гулянь.

Основоположна ідея Сави - розподіл частини прибутку серед робітників. Найдивовижніше - саме Морозов давав гроші на видання більшовицьких газет "Іскра", "Нове життя", "Боротьба", провозив типографські шрифти без догляду, навіть ховав у себе від охранки втікачів революціонерів. Син Сави - Сергій - допомагав Строгановскому училищу, художникам Поленову і Сєрову, заснував Музей образотворчих мистецтв на Волхонці (Музей ім. Пушкіна). Дочка Варвара побудувала першу ракову клініку на дівочому поле, Тургенєвську бібліотеку-читальню, богадільню і школу в Твері. Меценат - це сімейне.