Чи могла інакше скластися біографія Галини Брежнєвої?

На телевізійному екрані літня негарна жінка заплітається голосом вимагає налити їй ще. Заперечень ніхто не висловлює, звідкись з`являється пляшка, по всій видимості, далеко не перша. Йдуть зйомки інтерв`ю для британського телебачення.

Загальна тема передачі - «Галина Брежнєва, біографія». Діти Євгена Мілаєва, колишнього чоловіка дочки покійного генерального секретаря і голови Президії Верховної ради, привели англійців до своєї прийомної матері (вона завжди ставилася до них, як до рідних) і вже радісно підраховували в розумі належний їм гонорар. Наливати почали прямо з ранку, задовго до початку зйомок, і до того моменту, коли камери встановили і включили, мета була досягнута. Інтерв`ю вийшло на славу.

Біографія Галини Брежнєвої, безсумнівно, заслуговує того, щоб її дізналися мільйони людей. Народилася вона в 1929 році, поступила Дніпропетровський педінститут, потім сім`я високопоставленого партпрацівника переїхала до Кишинева, де батько очолив компартію Молдавської РСР. Але була й війна, і проблеми в сімейних відносинах між батьками, і не менші у вихованні доньки.

Про сина Леоніда Ілліча, Юрія, сьогодні згадують рідко, і це не дивно. З його життям не пов`язані скандали, він, отримавши (з цілком зрозумілих причин) хорошу посаду в Зовнішторг, добре працював і багато чого домігся на своєму посту. Загалом, для британського телебачення він інтересу не представляв. Інша справа - дочка генсека.

У Кишиневі біографія Галини Брежнєвої вже почала наповнюватися фактами, відмінними від життєвого шляху більшості її ровесниць. Вона вчилася в університеті, а в комсомол надходити відмовлялася. Л.І. Брежнєв навіть приходив до навчального закладу і просив інших студентів якось вплинути на дочку, брати її з собою на всякі посиденьки, танці та інші заходи, якими захоплювалася радянська молодь. Вмовляння не увінчалися успіхом.

Зате в 22-річному віці біографія Галини Брежнєвої поповнилася першим значним вчинком, вона втекла з цирком-шапіто. Це нагадувало вчинок принцеси з казки про бременських музикантів, її обранцем був немолодий артист, вдівець з двома дітьми, силач Мілаєв.

Вона була красивою, стрункою, веселою, дотепною і абсолютно не боялася проблем, які могли виникнути в результаті цього відчайдушного вчинку. У цирковій трупі Галина займалася справою. Вона працювала костюмером і, само собою, робила все, що належить турботливою дружині: прала, прибирала, готувала і виховувала дітей. Потім у подружжя народилася донька, яку назвали Вікторією.

Можна припустити, що відносини з чоловіком були засновані на щирій і відданої любові, і хто знає, як склалася б біографія Галини Брежнєвої, якби не його зрада. Вибачення не було, пішов розлучення.

Важко судити дочка глави могутньої держави за те, що вона відчула вседозволеність, ставши вільною жінкою. Безрозсудні вчинки, новий шлюб (теж з циркачем, вісімнадцятирічним Ігорем Кіо), незабаром анульований, численні романи. У числі коханців «кремлівської принцеси» були відомі журналісти і артисти, всі як на підбір люди цікаві, інтелектуали, але особисте життя ніяк не хотіла складатися.

Красивий і з усіх боків позитивний підполковник міліції Юрій Чурбанов став зятем генсека за розрахунком, в чому потім, вже вийшовши з в`язниці, зізнався зі щирим каяттям. Могутньому тестю він подобався, але надій не виправдав. Про те, що прізвище чоловіка відповідала його відношенню до подружнього життя, розповідала і Галина Брежнєва.

Біографія її після смерті батька в 1982 році стала нагадувати рух під ухил на автомобілі без гальм з несправним рульовим керуванням. Більшість «друзів» виявилися дармоїдами, виняток становили одиниці. Серед вірних товаришів виділявся Йосип Кобзон, чиє ставлення до Галини ніяк не змінилося після того, як вона потрапила в опалу. Зворушливо поводився художник Ілля Глазунов і ще кілька справжніх друзів, які допомагали приниженою, позбавленої всіх благ і пільг дочки покійного глави держави. Потім була спецлечебніца, куди мати визначила рідна дочка. Під час опікунства вона вирішила всі матеріальні проблеми, розпорядившись квартирою на Кутузовському і дачею на Рубльовці.

Все закінчилося в 1998 році. Галина Леонідівна Брежнєва похована на Новодівичому кладовищі поряд з матір`ю, під скромною гранітною плитою з православним хрестом.