Нартський епос як пам'ятник культури Кавказу
Монументальним пам`ятником культури адигів, як, втім, і інших народів Кавказу, є нартський епос. Створення цього величного джерела традицій дослідники відносять до третього тисячоліття до н.е. На прикладі нартського епосу можна простежити історію народів з самих ранніх етапів до періоду розвинених феодальних відносин.
Нартський епос починає свою розповідь з епохи матріархату, коли провідну роль в суспільстві грали жінки, а рід передавався по материнській лінії. Матір`ю всіх нартов виступає мудра і господарська сатані. Всі справи в суспільстві нартов вирішувалися по її настанов. За її наполегливим радам нарти виступали в похід, вона рятувала урожай, хитрістю перемагала ворогів. Інші жіночі образи епосу також володіють сильними матріархальними рисами і якостями, така у своїх вчинках Адіюх, красуня Шхацфіца, розумна Малічіпх.
За матеріалами цього історичного джерела можна судити про падіння матріархату у нартов і заміні його патріархатом. Про значні зміни в соціально-економічному житті свідчить поява майнової нерівності, боротьба простого народу проти знаті. Багато епізодів епосу висміюють скупість і жадібність багатіїв, вихваляють кмітливість. Вищим органом влади у нартов був рада - Хасан. На ньому вирішувалися всі найважливіші справи суспільства, бути присутнім на раді могли всі нарти, і кожен міг виступити зі своєю пропозицією. Проте з плином часу цей демократичний порядок був ліквідований могутніми старійшинами. На Хасі всі владні повноваження поступово переходять до іменитих нартам. Тепер там збираються тільки воїни, які й вирішують всі справи.
Нартський епос адигів представлений кмітливим і хоробрим Сосруко, навченим досвідом Насрані, палким Шауеем, наполегливим Бадіноко, які своїми вчинками допомагали простому народу, боролися з іноземцями, а також з велетнями. З переказів видно, що адиги займалися землеробством і скотарством, особливу роль нарти приділяли конярству, саме у адигів з`явилася і отримала всесвітню популярність кабардинська порода коней. З сільськогосподарських культур вони обробляли просо, з якого варили густу кашу-пасту, коржі, а також особливий напій - махсиму.
Нартський епос показує захоплення богатирів спортивними змаганнями. Ігри проводилися в різних місцях, обмежуючись Ельбрусом, Волгою, Кубанню, Таманського півострова, а також Чорним і Каспійським морями.
Багато рис нартського епосу перегукуються з грецькою міфологією, що підтверджують дослідники. Це свідчить про тісні контакти адигів з грецькими містами - колоніями Північного Причорномор`я. Зараз багато відомих подвиги нартських богатирів проілюстровані. Особливою популярністю користується нартський епос в картинках, в ньому барвисто представлені основні віхи історії цього народу і його героїв. Нартський епос служить джерелом художнього розвитку і поетичного натхнення для всіх кавказьких народів.