Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

У російській мові будь-яка «чужа» мова, висловлена дослівно і включена в текст автора, називається прямою. У розмові вона виділяється паузами та інтонацією. А на листі може бути виділена двома способами: в одному рядку «у підбір» або ж написання кожної репліки з абзацу. Пряма мова, розділові знаки для її правильного оформлення - тема досить складна для дітей. Тому при вивченні одних правил не достатньо, обов`язково повинні бути наочні приклади написання подібних пропозицій.

Як виділити діалог на листі

Пряма мова «діалог», розділові знаки і оформлення розмов на листі - це досить складна тема, в якій потрібно як слід розібратися. По-перше, репліки, що належать різним особам, найчастіше записуються з абзацу. Наприклад:

- А заглянь-но он у той гніздечко: є там що-небудь?

- Немає нічого. Жодного яєчка!

- А шкарлупки-то біля гнізда є?

- Немає жодних шкарлупок!

- Що таке !? Не уж-то звір якийсь унадився яйця красти - треба простежити!

Це діалог двох осіб, оформлений за допомогою абзацного виділення, в якому кожен новий абзац з реплікою одного із співрозмовників завжди повинен починатися з тире і з великої літери. Репліки при цьому можуть складатися з одного або декількох пропозицій оповідного, оклику або типу.

По-друге, пряма мова, розділові знаки після якої ставляться в особливому порядку, може бути записана в один рядок. Для такого оформлення діалогу «в підбір» без вказівки кому саме вони належать, кожну з них потрібно взяти в лапки і виділити за допомогою тире. Наприклад:

«Ну що ж ти?» - «Боюся, а раптом сходи впаде?» - «Драбина-то не впаде, а ось козуб з яйцями впустити можеш!»

У разі якщо після одного з висловлювань слідують авторські примітки, то тире перед наступною фразою опускається. А перед словами автора ставиться кома і тире.

«Вона спить», - сказала Таня. «Де спить, покажи!».

Пряма мова перед і після авторського тексту

Якщо ж у написання розмови кількох людей включені предваряющие слова автора, то після них ставиться двокрапка. Причому воно обов`язково і в тих випадках, коли немає дієслова, що визначає продовження розмови, проте ясно проглядається пряма мова. Наприклад:

Мати посміхнулася:

- Ти моя розумниця!

Також цю фразу можна написати в один рядок, тільки тоді потрібно використовувати лапки: Наприклад:

Мати посміхнулася: «Моя ти розумниця!»

Варто відзначити, що невисловлені думки або внутрішня мова автора завжди виділяється лапками, незалежно від того, в якому місці пропозиції вона знаходиться. Також на листі в лапки беруть звуки луни. Наприклад:

«Зараз би гарячого чаю», - подумав він.

Стою і думаю: «І навіщо цей дощ?».

«Ау, люди?» - Голосно повторювало луна.

Голос диктора прозвучав чітко і голосно: «Увага, увага!».

Перед тим, як написати слова прямої мови, після авторських слів завжди ставлять двокрапку і відкривають лапки. Репліку завжди починають з великої літери, перед закриттям лапок ставлять знак або питання знаки, а точку лише після лапок.

Особливі випадки оформлення прямої мови

Існує деякі випадки, де після слів автора йде пряма мова, розділові знаки при якій трохи відрізняються від вищеописаних. А саме, якщо за відсутності дієслова, що позначає подальшу репліку, не можна поставити слова «і сказав», «і подумав», «і вигукнув», «і запитав» і тому подібні, в таких випадках двокрапка після приміток автора не ставлять. Наприклад:

Ніхто не хотів іти.

- Розкажіть нам ще одну історію!

Мої слова всіх збентежили.

- Значить, ти нам не довіряєш?

Як виділити на листі цитату

Приблизно за такими ж правилами виділяють і наведені в тексті цитати. Якщо вона наводиться не повністю, то в місці пропуску слів ставлять три крапки. Як правило, цитати завжди виділяють комами, навіть якщо вони схожі з непрямою мовою. Перед авторською мовою цитату з опущеними першими словами починають писати з багатокрапки і з великої літери, якщо ж вона розташована в середині речення, то з малої. Тут так само, як і у випадку з прямою мовою, застосовуються двокрапки й тире, які розташовують по вже відомим правилам щодо місця розташування цитати.

Авторські примітки всередині прямої мови

У випадку, коли в тексті у пряму мову потрібно вставити авторські слова, то висловлювання замикають в лапки разом з авторськими примітками. Наприклад:

«Я до бабусі поїду - заявив малюк - і все тут!»

Бувають випадки, коли лапки не ставлять зовсім, замість них використовуються коми:

• Якщо немає чіткого позначення особи, якій належить репліка або ж коли в тексті використовується всім відоме прислів`я.
• Коли складно визначити перед нами пряма або непряма мова.
• Якщо у вислів включено слово «говорить». Наприклад: Я, каже, вам ще покажу !.
• Якщо у вислів поміщено вказівку джерело. Найчастіше це відноситься до періодичної преси. Наприклад: Промову зі сцени, зазначає кореспондент, підірвала зал оплесками.

Якщо при розриві висловлювань пряма мова не повинна була закінчуватися будь-яким знаком, або була передбачена кома, тире, двокрапка або крапка з комою, то перед словами автора ставлять кому і тире, а в кінці - точку і тире. Далі залишок репліки пишуть з великої літери. Наприклад:

«Я відлучуся на кілька хвилин, - сказала Оленка. - Скоро буду.

У випадках, коли в першій частині прямої мови до розриву мав стояти запитальний або знак оклику, то його ставлять перед тире і авторськими словами, після яких ставлять крапку і далі після тире продовжують пряму мову. Також зберігається і три крапки з двокрапкою.

Замість висновку

Пряма мова, розділові знаки якої не так вже й складно вивчити, в літературних творах зустрічається дуже часто. Тому книги можуть стати хорошим наочним посібником для вивчення цієї теми. Адже зорове сприйняття разом зі знанням правил зможе добре закріпити в пам`яті знання з теми «Пряма мова».

Розділові знаки, схеми пропозицій з розташуванням прямої мови і цитат в тексті вивчають у школі жоден рік, що й зрозуміло, адже цей розділ російської мови досить об`ємний і має багато тонкощів. Однак основні правила, які найчастіше застосовуються на листі, не так вже й складно запам`ятати.