Чому Ярослава Мудрого назвали мудрим? Історія появи прізвиська

Ім`я сина великого київського князя Володимира Святого, Ярослава, широко відоме не лише історикам, а й простим обивателям. За своє більш ніж тридцятирічне правління він здійснив чимало серйозних для держави дій, за що Ярослава прозвали мудрим.

Ранні роки життя

Майбутній великий князь з`явився на світ в родині Володимира Святославовича. Він був другим сином по старшинству, з самого дитинства виявляв серйозні здібності в навчанні, проте рано став брати участь в політичному житті країни. Владний батько намагався, щоб його сини з самих ранніх пір усвідомили необхідність мислити в державних масштабах, і, крім того, вимагав беззаперечного собі підпорядкування. Спочатку юний Ярослав був призначений князем в Ростов, де пробув аж до моменту смерті свого брата Вишеслава, після чого був призначений князем-намісником другого за значущістю міста на Русі - Новгорода. У князя був досить важкий характер, про що не раз висловлювалися його підлеглі і дружина, проте він намагався вирішувати всі конфліктні ситуації шляхом переговорів, і тільки в крайньому випадку йшов на відкритий розрив. Можливо, ось чому Ярослава Мудрого назвали мудрим.

Початок боротьби за престол

Будучи новгородським князем, він не без підстав вважався спадкоємцем київського престолу. Однак Володимир, який уславився серед сучасників «розпущеним женолюбцем», на схилі свого життя став дуже набожним, і більше всіх своїх дітей полюбив нащадків від візантійської принцеси Анни, Бориса і Гліба. Першому з них, можливо, князь хотів передати свій престол. Але Володимир не врахував, що інші брати також претендували на титул верховного правителя країни, і одним з них був новгородський князь Ярослав. У 1014 між батьком і сином спалахнув конфлікт. Володимир навіть зібрався йти війною на непокірного сина, але в розпал підготовки походу хреститель Русі помер. Відразу після цього від держави стали відколюватися великі частини - так відбувалося завжди, коли слабшала центральна влада. Ситуація погіршувалася ще й тим, що влада в державі захопив прийомний син Володимира - Святополк.

Шлях до влади

Пасинок не хотів упускати владу з рук і вирішив розправитися зі своїми конкурентами. Першими під удар двоюрідного брата потрапили два брата-улюбленця Володимира - Гліб і Борис. Обидва не захотіли вступати в боротьбу за престол, за що їх покинула дружина. У 1015 недалеко від Києва був убитий князь Борис, а незабаром така ж доля спіткала Муромського князя Гліба, за наказом Святополка його зарізав його власний кухар. Він також погубив ще одного сина Володимира I, Святослава, якого вбили підіслані князем змовники. І тут у відкриту боротьбу вступає новгородський князь Ярослав. Ще в момент підготовки відповідних дій на погрози батька він звернувся за допомогою до варягів, за допомогою яких і організував своє військо. Святополк, в свою чергу, залучив на допомогу кочовиків-печенігів, які не раз здійснювали спустошливі набіги на Русь, і тим самим ще більше налаштував проти себе народ. У цій боротьбі Ярослав виступав уособленням доцентрових сил, ось чому Ярослава Мудрого назвали мудрим.

Ярослав на чолі держави

Дві протиборчі сторони зустрілися в 1016 році неподалік від міста Любеча. У що почалося битві військо Святополка було повністю розгромлене, а сам він втік за допомогою до свого тестя, польського короля. Разом з наданими військами він повернувся на Русь. При цьому поляки вели себе як загарбники, чим викликали бурхливе невдоволення населення. Боротьба продовжилася. Використавши народні настрої, Ярослав вдруге завдав поразки двоюрідному братові. Проте відразу відновити колишню єдину державу вдалося не відразу. Мстислав не хотів підкорятися владі Києва, і між братами в 1024 відбулося велике бій. У ньому київський князь зазнав поразки, але він не став знову воювати з братом, а лише уклав з ним договір, згідно з яким брати ділили свої володіння, але при цьому разом відбивали атаки ворогів і допомагали один одному в різних ситуаціях. Ось чому сучасники назвали Ярослава мудрим. Після смерті Мстислава всі його землі були приєднані до Києву.

Ярослав-законодавець

Ставши єдиним правителем Русі, Ярослав направив всі зусилля на її зміцнення. Одним з найважливіших дій нового правителя стало наведення порядку в державі. Для цього потрібно було створити правову систему, за що і взявся з незвичайною енергією Ярослав Володимирович. Вже на початковому етапі свого правління він ввів в дію звід законів, що отримав назву «Руська правда». Цей правовий пам`ятник стародавньої Русі став першим писаним збіркою законів країни. Норми регулювали, насамперед, громадський порядок, захищали власність. Крім того, була заборонена кровна помста. Завдавала країні значної шкоди, тепер вона дозволялася тільки близькими родичами або замінювалося штрафом. Ось чому Ярослава Мудрого назвали мудрим.

Чим ще прославився київський князь?

Ім`я Ярослава Мудрого відоме тим, що він поріднився з багатьма правлячими європейськими династіями. Його дочки стали дружинами королів Франції, Норвегії, Угорщині, Данії, сини одружилися з принцесами з Візантії, Німеччини, Польщі. Цим князь значно зміцнив положення своєї династії і держави. Уже перед смертю він заповідав, що великим князем на Русі повинен ставати старший в роду. Ця давня сімейна традиція надалі стане однією з причин руйнівних міжусобиць. А поки князь користувався всенародною славою, власне, ось чому Ярослава Мудрого назвали мудрим.